про залишення позовної заяви без руху
18 липня 2024 року м. Київ № 320/32858/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженого з Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженого з Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 в якомц просить суд:
1. Визнати протиправними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 щодо відкриття провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина за зверненням ОСОБА_3 (реєстр. № Б-5417.3/23);
2. Визнати протиправними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 щодо внесення подання від 19 червня 2023 року № 5526.2/Б-5417.3/23/23/43.1;
3. Визнати протиправним та скасувати подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 від 19 червня 2023 року № 5526.2/6-5417.3/23/23/43.1.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.).
Зі змісту позовної заяви виходить, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.
Отже, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати (1211,20*3=3633,60) 3633,60 грн за три вимоги немайнового характеру.
В матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Щодо строку звернення до суду.
Від позивача разом з позовною заявою надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
В ній позивач зазначає, що підстави для звернення з позовом до суду для захисту своїх прав виникли після набранням законної сили рішення у справі № 761/33440/23 ( а саме з 14.05.2024). Тобто, з моменту набрання законної сили рішення по справі № 761/33440/23.
Крім того, позивач вважає, що у цьому спорі має місце триваюче правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі N 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржуться дії відповідача щодо відкриття провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина за зверненням ОСОБА_3 (реєстр. № Б-5417.3/23) наслідком яких стало подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 від 19 червня 2023 року № 5526.2/6-5417.3/23/23/43.1.
Подання Уповноваженого Верховної Ради України від 19 червня 2023 року № 5526.2/6-5417.3/23/23/43.1 є індивідульним актом.
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Оскаржуваним поданням було зобов'язано позивача вчинити певні дії. Дія індивідуального акту вичарпується його виконанням.
Натомість триваюче правопорушення характеризується, як було зазначено вище, перебуванням надалі у стані безперервного продовження цих дій, що є правопорушенням (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.
Таким чином, індивідуальний акт не може вважатись триваючим правопорушенням.
Окрім того, позивачем не вказано, чому підстави для звернення з даним позовом до суду виникли після набрання законної сили рішення по справі № 761/33440/23 про його адміністративне правопорушення щодо невиконання оскаржуваного подання .
За загальним правилом, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України строк звернення з позовом до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем зазначено, що Подання Уповноваженого Верховної Ради України від 19 червня 2023 року № 5526.2/6-5417.3/23/23/43.1 було отримано 21.06.2023 року.
Ч. 2 ст. 122 КАС України вставнолено шестимісячний строк для звернення з позовом до суду.
Згідно з ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Враховуючи вищевикладене, останнім днем для подання позову є 22.12.2023 року.
Позовну заяву було подано до суду 10 липня 2024 року, що підтверджується відбитком штемпеля на позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Законодавством встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити без руху позовну з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Указані недоліки повинно бути усунуто шляхом надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн; надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженого з Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Терлецька О.О.