про визнання відводу необґрунтованим
17 липня 2024 року місто Київ №640/30520/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А., розглянувши заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду позовом:
- визнати протиправним та скасувати наказ Служби безпеки України від 22.08.2020 №1111-ОС/дск у частині звільнення ОСОБА_1 з військової служби згідно з підпунктом "а" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з 02.09.2020;
- поновити ОСОБА_1 на військовій службі на посаді консультанта начальника Департаменту захисту національної державності (з оперативних питань) Служби безпеки України з 02.09.2020;
- стягнути зі Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення (середній заробіток) за час вимушеного прогулу, починаючи з 02.09.2020.
У судовому засіданні 15.07.2024 під час допиту свідка позивачем заявлено відвід судді ОСОБА_2 . Судом оголошено перерву в судовому засіданні для подання позивачем письмової заяви про відвід судді.
Зі змісту власноруч написаної позивачем заяви вбачається, що він вважає суддю небезстороннім, оскільки під час судових засідань 22.04.2024, 08.05.2024 та 15.07.2024 суддя своє поведінкою продемонстрував зневагу до позивача, не реагував на висловлювання представника відповідача особистого характеру щодо позивача, постійно намагався обмежити в часі позивача, консультував представника відповідача.
За твердженням заявника, такими діями суд продемонстрував особисту небезсторонність, що є підставою для відводу судді Донця В.А. на підставі статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
Вирішуючи заяву про відвід, суд ураховує таке.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи (пункт 2); за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (пункт 4).
Яке уже вказувалось судом, заява про відвід зводиться до того, що суддя Донець В.А. під час судового розгляду адміністративної справи у відкритих судових засіданнях продемонстрував зневагу до позивача та свої діями продемонстрував упередженість у розгляді справи по відношенню до позивача.
На думку суду, доводи позивача є необґрунтованими.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 196 КАС України головуючий у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
При цьому за приписами частини третьої статті 198 КАС України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
Зміст звукозаписів судового засідання свідчить, що кожна вказівка суду, зроблена під час судового розгляду адміністративної справи, направлена на дотримання сторонами процедури судового розгляду справи по суті, яку суд оголосив на початку його розгляду в першому судовому засіданні. Надані судом вказівки, прийняті рішення, під час вирішення клопотань, судом роз'яснені, зокрема на вимогу позивача. Те саме стосується зауважень, які зроблені судом позивачу під судового засідання 15.07.2024 щодо необхідності дотримання встановленої судом процедури допиту свідка.
Частиною четвертою статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В даному випадку доводи позивача, які зазначені як підстави для відводу судді, суд розцінює як незгоду з процесуальними рішеннями судді ухваленими ним під час судового розгляду адміністративної справи по суті відповідно до статті 196 КАС України, що є підставою для висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді.
Згідно з частиною четвертою статтею 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на висновок суду про необґрунтованість відводу судді Донця В.А., вирішення питання про відвід за цією заявою має здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, такий суддя визначається згідно з частиною першою статті 31 КАС України.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати, заявлений позивачем відвід судді Донцю В.А., необґрунтованим.
Передати адміністративну справу з метою визначення судді на підставі статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду заяви про відвід судді.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження про визнання відводу необґрунтованим.
Суддя Донець В.А.