"29" жовтня 2010 р.Справа № 8/31-10-3915
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Борисенко В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача Смирнов А.Ю.,
від відповідача Войченко О.Г.,
розглянув позовну заяву Публічного акціонерного товариства „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” до Товариства з обмеженою відповідальністю „НАДЕЖДА-М” про стягнення 15996,00 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2010 р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/31-10-3915, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 22.09.2010 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 22.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 11.10.2010 р., у судовому засіданні 11.10.2010 р. -на 27.10.2010 р., у судовому засіданні 27.10.2010 р. оголошено перерву до 29.10.2010 р.
Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їхніх представників.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 29.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” (далі -ПАТ „БАНК ФАМІЛЬНИЙ”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „НАДЕЖДА-М” (далі -ТОВ „НАДЕЖДА-М”) 15996,00 грн., вказуючи на те, що грошові кошти в названій сумі перераховані ним як замовником на виконання усного договору підряду, умови якого виконавцем проігноровано, кондиціонер не відремонтовано, а, відтак, оплачена вартість робіт підлягає поверненню.
Обґрунтовуючи позов, ПАТ „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” посилається на положення ст.526 ЦК України, ст.ст.173,174,175,186,193,198,224 ГК України, рахунок від 18.06.2010 р. б/н, платіжне доручення на суму 15996,00 грн., претензію від 28.07.2010 р. № 1/020-1787/1788/1789 тощо.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проте усно проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що ним виконано обумовлені з банком роботи, зміст яких полягав у заміні певних деталей та проведенні перевірок кондиціонера. При цьому кінцевий результат робіт у вигляді нормального функціонування кондиціонера предметом угоди не виступав, про що свідчить акт прийняття виконаних робіт та калькуляція на здійснення робіт по ремонту.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
Як вбачається з наданих сторонами документів та не заперечується їхніми представниками, між ПАТ „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” (замовник) та ТОВ „НАДЕЖДА-М” (підрядник) укладено усний договір підряду, предметом якого є виконання робіт по ремонту (обслуговуванню) кондиціонера. Вартість робіт у сумі 15996,00 грн. перераховано 18.06.2010 р., що підтверджується копією платіжного доручення.
28.07.2010 р. замовник оформив претензію № 1/020-1787/1788/1789, в якій просив підрядника виконати покладені на нього договором обов'язки, відремонтувати кондиціонер або повернути сплачені кошти. Вказана претензія, направлена ТОВ „НАДЕЖДА-М” 30.07.2010 р., повернулась з відміткою поштової установи про незнаходження адресата за зазначеною адресою.
В подальшому ПАТ „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ „НАДЕЖДА-М” перерахованих на виконання договору підряду грошових коштів у сумі 15996,00 грн.
Перевіривши обґрунтованість доводів представників учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із приписами ч.ч.1,2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
В ч.ч.1,2,3 ст.849 ЦК України закріплено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги -відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Аналіз наведених вище норм матеріального права в аспекті спірних правовідносин безумовно свідчить про те, що укладена між сторонами усна угода за своєю правовою природою є договором підряду, строк дії якої контрагентами не визначено. Зазначений правочин породжує для осіб, які його вчинили, права та обов'язки, що є змістом підрядних відносин, зокрема, для підрядника -своєчасно та в повному обсязі виконати роботи, у той час як для замовника -сплатити гроші. Не спричиняє зворотній висновок та обставина, що всупереч приписам абз.1 ч.1 ст.208 ЦК України договір підряду в письмовій формі не укладався, оскільки згідно ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи викладене, ненадання позивачем доказів розірвання договору підряду в установленому порядку (судовому, за згодою сторін тощо), відсутність документів, які б підтверджували недійсність договору або його нікчемність, господарський суд дійшов висновку про те, що укладена між ПАТ „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” та ТОВ „НАДЕЖДА-М” угода є діючою, а, отже, обов'язкова для виконання сторонами, в т.ч. у частині оплати замовником робіт.
З огляду на наведене та той факт, що ні положеннями українського законодавства, ні договором не передбачено підстав, за наявності яких замовник без припинення дії угоди може вимагати від підрядника повернення грошових коштів, у т.ч. у випадку невиконання ним зобов'язань, у задоволенні позову про стягнення 15996,00 грн. слід відмовити.
Окремо господарський суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що вищеназвані обставини унеможливлюють вирішення в рамках провадження у даній справі питання відносно належного виконання підрядником умов договору, проте, в разі, якщо ПАТ „БАНК ФАМІЛЬНИЙ” вважає, що взяті на себе зобов'язання ТОВ „НАДЕЖДА-М” не виконало, не дивлячись на настання відповідного строку, замовник не позбавлений права звернутись до суду з позовом про зобов'язання виконати умови договору або розірвання останнього, виходячи із загальних правил ст.651 ЦК України чи спеціальних положень ст.849 ЦК України.
Керуючись ст.ст.33,34,38,43,82-85 ГПК України, вирішив:
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повний текст рішення підписано 01.11.2010 р.
Суддя