"27" жовтня 2010 р.Справа № 8/26-10-3855
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Борисенко В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача Аврамов В.П.,
від відповідача не з'явився,
розглянув позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „ЮГТРАНС” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма” БСК” про стягнення 16808,24 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2010 р. прийнято позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „ЮГТРАНС” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/26-10-3855, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 20.09.2010 р.
За правилами ст.77 ГПК України в зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю надання позивачем нових доказів у судовому засіданні 20.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 11.10.2010 р., у судовому засіданні 11.10.2010 р. -на 27.10.2010 р.
Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками представника позивача, проте Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма” БСК” з невідомих причин не скористалось наданим ст.22 ГПК України правом на участь у засіданнях господарського суду, тому розгляд справи здійснено за відсутності його представника.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 27.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відкрите акціонерне товариство „ЮГТРАНС” (далі -ВАТ „ЮГТРАНС”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „БСК” (далі -ТОВ „ВКФ „БСК”) 13 000,00 грн. заборгованості станом на 30.04.2010 р., 814,55 грн. пені та 133,56 грн. 3% річних, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору суборенди нерухомого майна від 11.10.2008 р. № 03/04.
08.10.2010 р. позивач подав до суду заяву про збільшення розміру вимог, в якій з тих же підстав просить стягнути з ТОВ „ВКФ „БСК” основний борг у сумі 15600,00 грн., пеню у сумі 1032,58 грн. та 3% річних у сумі 175,66 грн., розраховані станом на день припинення договору суборенди нерухомого майна від 11.10.2008 р. № 03/04, тобто на 31.08.2010 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ВАТ „ЮГТРАНС” посилається на положення ст.ст.525,526,536,625,629 ЦК України, ст.ст.193,216,230,283,286 ГК України, умови договорів оренди об'єкту нерухомості від 01.09.2008 р. б/н, 01.01.2009 р. б/н, 01.02.2009 р. б/н, договір суборенди нерухомого майна від 11.10.2008 р. № 03/04, акти приймання-передачі приміщення від 11.10.2008 р. та 31.08.2010 р. (відповідно додатки №№ 1,2 до договору суборенди від 11.10.2008 р. № 03/04), додаткові угоди від 01.09.2009 р. та 20.08.2010 р. до договору суборенди від 11.10.2008 р. № 03/04, гарантійний лист від 07.05.2010 р. № 85, акти звірки взаєморозрахунків від 05.05.2010 р. та 22.09.2010 р., лист від 03.06.2010 р. № 101.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, а, відтак, розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
01.09.2008 р., 01.01.2009 р. та 01.02.2009 р. між ТОВ „Югтранс-термінал” та ВАТ „ЮГТРАНС” укладено договори б/н оренди об'єкту нерухомості, за якими останнє отримало в оренду комплекс споруд, у т.ч. п'ятиповерхову будівлю площею 29000,4 кв.м.
11.10.2008 р. між ВАТ „ЮГТРАНС” (Суборендодавець) та ТОВ „ВКФ „БСК” (Суборендар) укладено договір суборенди нерухомого майна № 03/04 (Договір), відповідно до якого Суборендодавець передає, а Суборендар приймає в тимчасове користування приміщення за адресою: м. Одеса, пр-т М. Жукова,2 загальною площею 70 кв.м. (п.п.1.1.1,1.1.2 Договору). Приміщення, що суборендується, надається Суборендарю для розміщення майстерні та оглядової ями (п.2.1 Договору). Дія Договору починається з моменту прийняття приміщення, що суборендується, за актом приймання та припиняється 01.09.2009 р. (п.3.1 Договору). Розмір суборендної плати складає (з урахуванням ПДВ): 1300 (одна тисяча триста) грн. за 1 (один) місяць. Суборендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Суборендодавця або через касу, наперед, не пізніше 10 числа кожного місяця (п.п.4.1,4.2 Договору). Приміщення та майно, що суборендуються, повинні бути передані Суборендодавцем та прийняті Суборендарем протягом 7 днів з моменту укладення даного Договору (п.5.1 Договору). Передача приміщення та майна, що суборендуються, здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в суборенду (п.5.3 Договору). Суборендар зобов'язаний своєчасно здійснювати суборендні платежі (п.6.1.2 Договору). Після закінчення терміну суборенди Суборендар зобов'язаний передати Суборендодавцю приміщення, що суборендується, протягом 5-ти днів з моменту закінчення терміну суборенди за актом передачі (п.7.1 Договору). Суборендар несе наступну відповідальність за даним Договором: у випадку прострочення по сплаті суборендних платежів сплачує пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення (п.8.1.1 Договору). Чинність Договору припиняється за взаємною згодою сторін або за рішенням суду (п.9.3 Договору).
Того ж дня сторонами за Договором підписано акт приймання-передачі, згідно якого Суборендодавець передав, а Суборендар прийняв у користування приміщення загальною площею 70 кв.м. за адресою: м. Одеса, пр-т М. Жукова,2.
Додатковою угодою до Договору від 01.09.2009 р. Суборендар та Суборендодавець виклали п.3.1 Договору в наступній редакції: „Дія Договору починається з моменту прийняття приміщення, що суборендується, за актом приймання-передачі та припиняється 31.12.2010 р.”
Додатковою угодою до Договору від 20.08.2010 р. сторони за угодою дійшли взаємної згоди припинити строк дії Договору з 31.08.2010 р.
31.08.2010 р. підписано акт приймання-передачі, згідно якого Суборендар повернув, а Суборендодавець прийняв орендоване приміщення.
Договір, додаткові угоди та акти приймання-передачі до нього підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.
Вказуючи на те, що Суборендар станом на 31.08.2010 р. має заборгованість з орендної плати, Суборендодавець звернувся в господарський суд Одеської області з уточненим позовом про стягнення 15600,00 грн. основного боргу, 1032,58 грн. пені та 175,66 грн. -3% річних.
Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення його вимог, виходячи з наступного:
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до п.6 даної статті до відносин оренди застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
В ч.3 ст.285 ГК України встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно із приписами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст.762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст.774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами по даній справі виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий договір суборенди нерухомого майна.
При цьому ВАТ „ЮГТРАНС” в межах строку дії договорів оренди фактично передано в суборенду майно належної якості та комплектації (будь-які докази існування претензій Суборендаря з цього приводу в матеріалах справи відсутні), що підтверджується дослідженим в описовій частині рішення актом приймання-передачі майна від 11.10.2008 р.
В свою чергу, ТОВ „ВКФ „БСК” в порушення приписів ст.ст.525, 526,530,610,629,759,762,774 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193, ст.ст.283,285 ГК України та умов Договору на протязі його дії не виконано зобов'язання по перерахуванню орендної плати в сумі 15600,00 грн., про що свідчать гарантійний лист від 07.05.2010 р. № 85, акти звірки взаєморозрахунків від 05.05.2010 р. за період з 01.06.2008 р. по 30.04.2010 р. та від 22.09.2010 р. за період з 01.05.2010 р. по 22.09.2010 р., не дивлячись на те, що строк виконання зобов'язань відповідно до домовленості, закріпленої в п.4.2 Договору, настав 10 числа по кожному місяцю до моменту припинення Договору.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 15600,00 грн. підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із п.8.1.1 Договору у випадку прострочення по сплаті суборендних платежів Суборендар сплачує пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення.
Частиною 2 ст.343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на підтвердження матеріалами справи факту несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за Договором та правильність розрахунку ціни позову (в т.ч. врахування того, що в Договорі узгоджено розмір пені, який є більшим, ніж встановлено ч.2 ст.343 ГК України та ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”) на думку суду, ВАТ „ЮГТРАНС” вірно нараховано пеню у розмірі 1032,58 грн. та 3% річних у розмірі 175,66 грн., а, отже, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Одночасно господарський суд Одеської області зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Відтак, ВАТ „ЮГТРАНС” видається довідка на повернення з державного бюджету 0,42 грн. державного мита, надмірна сплата якого підтверджується платіжним дорученням від 06.10.2010 р. № 1058.
Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма” БСК” (65063, м. Одеса, вул. Сегедська, 1/4, кв. 41; код ЄДРПОУ 22462287) на користь Відкритого акціонерного товариства „ЮГТРАНС” (65101, м. Одеса, проспект М. Жукова, 2; код ЄДРПОУ 03114945) 15 600/п'ятнадцять тисяч шістсот/грн. 00 коп. основного боргу, 1032/одна тисяча тридцять дві/грн. 58 коп. пені, 175/сто сімдесят п'ять/грн. 66 коп. -3% річних, 168/сто шістдесят вісім/грн. 08 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. Видати Відкритому акціонерному товариству „ЮГТРАНС” довідку про повернення з Державного бюджету України 0,42 грн. надмірно сплаченого державного мита.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 01.11.2010 р.
Суддя