Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 липня 2024 року Справа№200/2144/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Донецькій області, про розмір грошового забезпечення від 24.09.2021 року № 228/05-97-08-02-22, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.04.2019 року, та з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", із врахуванням додаткових пенсій і доплат у визначених законодавством розмірах, без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 безспірну суму заборгованості з виплати пенсії на підставі судових рішень від 12.07.2021 року у справі № 200/6621/21, від 26.09.2022 року у справі № 200/17025/21 та від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23 за період з 01.04.2018 року по 01.02.2024 року в розмірі 913572,16 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 01.04.2018 року по день фактичної виплати заборгованості, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду, що була завдана позивачці бездіяльністю і систематичними протиправними діями посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в розмірі 30000,00 грн.
В обґрунтування позову позивачка зазначає про те, що з 2019 року вона неодноразово зверталася до відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії та у подальшому оскаржувала відмови, дії та бездіяльність останнього в судовому порядку.
Так, за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року у справі № 200/6621/21 відповідача було зобов'язано поновити позивачці виплату її пенсії та виплатити існуючу заборгованість із пенсії з 01.04.2018 року.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем було поновлено виплату позивачці пенсії з 01.04.2018 року, розмір існуючої заборгованості з пенсії за період з 01.04.2018 року по 31.10.2021 року (відповідно до листа відповідача) становить 125546,15 грн.
Згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 року у справі № 200/17025/21 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 13.03.2023 року) відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності позивачці на підставі довідки, виданої Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Донецькій області, про розмір грошового забезпечення від 24.09.2021 року № 228/05-97-08-02-22, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.04.2019 року.
На виконання цього рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок позивачці пенсії з 01.04.2019 року на підставі вказаної довідки, проте розмір пенсії був обмежений максимальним. Доплата до пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.03.2023 року (згідно з листом відповідача) становить 677958,21 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23 відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії, починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 року № 118, із врахуванням додаткових пенсій і доплат у визначених законодавством розмірах та без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром.
На виконання даного рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачці з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 24.09.2021 року № 228/05-97-08-02-22, з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром, після перерахунку загальний розмір пенсії склав 21984,50 грн, доплата до пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.12.2023 року (відповідно до листа відповідача) становить 110067,80 грн.
Станом на сьогодні зазначені судові рішення виконані лише частково та у мінімальних сумах (за весь час позивачці відповідачем було виплачено лише 5020,22 грн).
Як вказує позивачка, така відмова у виконанні судових рішень, а також зволікання у розгляді адвокатських запитів представника позивачки та загалом заяв стосовно пенсійного забезпечення позивачки є незаконними, а дії відповідача відносно позивачки абсолютно не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд закрити провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо перерахунку і виплати пенсії з 01.04.2019 року без її обмеження максимальним розміром та в частині стягнення заборгованості з пенсії, у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Зокрема, у відзиві на позов відповідач зазначає, що обраний позивачкою у цій справі спосіб захисту - зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром і стягнення заборгованості з пенсії в сумі 913572,16 грн, є одним із способів виконання інших судових рішень (тобто рішень Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року у справі № 200/6621/21, від 26.09.2022 року у справі № 200/17025/21 та від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23).
Фактично, як вказує відповідач, спір у цій справі в частині наведених позовних вимог є тотожним спорам у справах № 200/6621/21, № 200/17025/21 та № 200/3403/23, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, однак на стадії виконання відповідного судового рішення.
Водночас, наявність спеціальних правових норм КАС України (статті 382 та 383 КАС України), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову до суду.
Отже, на думку відповідача, провадження у цій справі в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати пенсії позивачки з 01.04.2019 року без її обмеження максимальним розміром та в частині стягнення на користь позивачки суми заборгованості з пенсії підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 238 КАС України.
З приводу позовних вимог про виплату позивачці компенсації втрати частини доходів відповідач у відзиві на позов вказує на те, що існуюча заборгованість з пенсії позивачці ще не виплачена, отже, позовні вимоги в цій частині є передчасними.
Стосовно позовних вимог про стягнення моральної (немайнової) шкоди відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що позивачкою не надано належних доказів, які би прямо чи опосередковано підтверджували заподіяння їй сильних душевних страждань, завдання шкоди її здоров'ю або завдання їй будь-яких інших втрат немайнового характеру, з яких можливо обрахувати розмір компенсації та характер і обсяг моральних страждань, а також не доведено наявності причинного зв'язку між діями відповідача та завданою моральною шкодою і не підтверджено розмір моральної шкоди.
Позивачкою подано до суду відповідь на відзив, у якій вона проти викладених у відзиві доводів відповідача заперечує та просить суд повністю задовольнити позов.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.04.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за № 200/2144/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В періоди з 04.06.2024 року по 17.06.2024 року та з 02.07.2024 року по 15.07.2024 року суддя Бабіч С.І. перебував у щорічній відпустці.
Ухвалою суду від 16.07.2024 року було задоволено викладене у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача про закриття провадження у справі та закрито провадження у цій справі, зокрема, в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивачки десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачці на підставі довідки, виданої Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Донецькій області, про розмір грошового забезпечення № 228/05-97-08-02-22 від 24.09.2021 року, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.04.2019 року, та з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", із врахуванням додаткових пенсій і доплат у визначених законодавством розмірах, без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром;
- стягнення з відповідача на користь позивачки безспірної суми заборгованості з виплати пенсії на підставі судових рішень від 12.07.2021 року у справі № 200/6621/21, від 26.09.2022 року у справі № 200/17025/21 та від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23 за період з 01.04.2018 року по 01.02.2024 року в розмірі 913572,16 грн;
- стягнення з відповідача на користь позивачки моральної (немайнової) шкоди, що була завдана позивачці бездіяльністю і систематичними протиправними діями посадових осіб відповідача, в розмірі 30000,00 грн.
Таким чином, судом у даному рішенні розглядаються позовні вимоги, які стосуються зобов'язання відповідача виплатити на користь позивачки компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 01.04.2018 року по день фактичної виплати заборгованості, яка передбачена Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивачка у цій справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Як видно зі змісту довідки МСЕК серії 10 ААВ № 450681, виданої від 09.09.2013 року, позивачка є особою з інвалідністю 3 групи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
У травні 2021 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача стосовно поновлення виплати пенсії та виплати існуючої заборгованості з пенсії з 01.04.2018 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року у справі № 200/6621/21 вказаний позов було задоволено повністю, зобов'язано відповідача поновити позивачці виплату пенсії та виплатити існуючу заборгованість із пенсії з 01.04.2018 року.
У листопаді 2021 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 12.11.2021 року № 17683-17991/Ч-15/8-0500/21 про відмову в перерахунку пенсії та про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачці, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.12.2020 року, пенсію на підставі довідки № 228/05-97-08-02-22 від 01.12.2020 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 року у справі № 200/17025/21 (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 13.03.2023 року) даний позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачці у перерахунку пенсії на підставі довідки, яка видана Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Донецькій області, про розмір грошового забезпечення від 24.09.2021 року № 228/05-97-08-02-22, а також зобов'язано відповідача здійснити позивачці перерахунок та виплату пенсії по інвалідності на підставі довідки, виданої Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Донецькій області, про розмір грошового забезпечення від 24.09.2021 року № 228/05-97-08-02-22, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.04.2019 року.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 року вказане рішення суду було залишено без змін.
У липні 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки, виданої Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Донецькій області, про розмір грошового забезпечення від 24.09.2021 року № 228/05-97-08-02-22, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.04.2019 року, та з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", із врахуванням додаткових пенсій і доплат у визначених законодавством розмірах та без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром;
- стягнення моральної (немайнової) шкоди, що була вчинена позивачці бездіяльністю і систематичними протиправними діями посадових осіб відповідача, в розмірі 30000,00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23 цей позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивачки максимальним розміром з 01.04.2019 року, а також зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії, починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням положень пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", із врахуванням додаткових пенсій і доплат у визначених законодавством розмірах та без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 року вказане рішення суду було залишено без змін.
18.12.2023 року позивачка, через свого уповноваженого представника, звернулася до відповідача із запитом, у якому просила повідомити про стан виконання рішень суду від 12.07.2021 року у справі № 200/6621/21, від 26.09.2022 року у справі № 200/17025/21 та від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23, а також про розмір існуючої заборгованості.
Листом від 22.12.2023 року № 0500-0203-8/111842, наданим у відповідь на даний запит представника позивачки, відповідач повідомив про те, що:
- на виконання рішення суду від 12.07.2021 року у справі № 200/6621/21 поновлено виплату позивачці пенсії з 01.04.2018 року; з листопада 2021 року розмір пенсії позивачки становить 3854,00 грн; доплата до пенсії за період з 01.04.2018 року по 31.10.2021 року в загальній сумі складає 125546,15 грн;
- на виконання рішення суду від 26.09.2022 року у справі № 200/17025/21 проведено перерахунок пенсії позивачці з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 24.09.2021 року № 228/05-97-08-02-22, яка видана Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Донецькій області; після виконання рішення суду з квітня 2023 року загальний розмір пенсійної виплати позивачці склав 23484,50 грн; виплата пенсії позивачці здійснюється з обмеженим розміром, до виплати належить 20930,00 грн; доплата до пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.03.2023 року складає 677958,21 грн;
- рішення суду від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23 буде виконане в повному обсязі у межах функціональних повноважень та діючого законодавства.
Також вказаним листом відповідач повідомив про те, що доплати до пенсії за період з 01.04.2018 року по 31.10.2021 року в розмірі 125546,15 грн та за період з 01.04.2019 року по 31.03.2023 року в розмірі 677958,21 грн будуть виплачені на умовах окремого порядку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165.
15.02.2024 року, як зазначено у позовній заяві, позивачка, через свого уповноваженого представника, вкотре звернулася до відповідача із запитом.
Відповідного письмового звернення позивачкою до матеріалів справи не надано.
Разом з тим, листом від 08.03.2024 року № 5302-3421/Ч-02/8-0500/24, який наданий у відповідь на запит представника позивачки від 15.02.2024 року, відповідач, окрім вказаного у листі від 22.12.2023 року № 0500-0203-8/111842, також повідомив про те, що на виконання рішення суду від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23 було проведено перерахунок пенсії позивачці з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 24.09.2021 року № 228/05-97-08-02-22, з урахуванням вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром; після перерахунку загальний розмір пенсії склав 21984,50 грн; доплата до пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.12.2023 року в загальній сумі складає 110067,80 грн.
Крім того, даним листом відповідач повідомив про те, що позивачці із загальної суми пенсії за минулий час, яка обліковується в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації, з урахуванням вимог порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165, виплачено заборгованість у розмірі 5020,22 грн.
Суд зауважує, що вказані вище суми доплати до пенсії, нараховані за рішеннями суду у справах № 200/6621/21, № 200/17025/21, № 200/3403/23 позивачкою не оспорюються, факт виплати відповідачем заборгованості з пенсії у розмірі 5020,22 грн за вказаними судовими рішеннями підтверджується позивачкою у позовній заяві.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року та "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року.
Водночас, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані нормами Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону № 2050-III визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші грошові доходи.
За статтею 3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого і невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Положеннями статті 4 Закону № 2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 159 установлено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у випадку затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Аналіз наведених норм приводить до висновку, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується в усіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, тощо).
Основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати грошових доходів і виплата нарахованих доходів.
При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічну за змістом правову позицію було висловлено у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 року у справі № 134/87/16-а та від 05.03.2020 року у справі № 140/1547/19.
Судом установлено, що відповідачем на підставі рішень суду від 12.07.2021 року у справі № 200/6621/21, від 26.09.2022 року у справі № 200/17025/21 та від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23 виплачено на користь позивачки заборгованість із пенсії у загальному розмірі 5020,22 грн, що не заперечується обома сторонами та підтверджується змістом листа відповідача від 08.03.2024 року № 5302-3421/Ч-02/8-0500/24.
Доказів виплати відповідачем позивачці іншої частини заборгованості з пенсії за цими судовими рішеннями до матеріалів справи не надано.
Отримання позивачкою заборгованості з пенсії в розмірі 5020,22 грн із порушенням встановлених законом строків, внаслідок її несвоєчасного нарахування та виплати, свідчить про наявність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати доходів, пов'язаної з несвоєчасною виплатою позивачці заборгованості з пенсії у вказаному розмірі, яка мала бути виплачена у відповідному місяці сплати відповідачем цієї заборгованості.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду України (постанова від 19.12.2011 року у справі № 6-58цс11) та Верховного Суду (постанова від 03.07.2018 року у справі № 521/940/17, постанова від 15.08.2019 року у справі № 674/24/17, тощо) нормативне регулювання компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже, право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває в незалежності від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 08.06.2022 року у справі № 200/5213/20-а, від 05.07.2022 року у справі № 420/7633/20 та інших.
Щодо обраного позивачкою способу захисту суд вважає за необхідне зазначити таке.
У своїй позовній заяві позивачка просить суд, серед іншого, зобов'язати відповідача виплатити їй компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 01.04.2018 року по день фактичної виплати заборгованості, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Суд зауважує, що передумовою для зобов'язання відповідача у справі вчинити певні дії є визнання відповідних рішень, дій чи бездіяльності відповідача протиправними, що цілком узгоджується з вимогами статей 5 та 245 КАС України, а передумовою для виплати тієї чи іншої суми грошових коштів, яка не є обрахованою, є нарахування цієї суми.
У даному разі відповідачем було допущено бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачці компенсації втрати частини доходів на виплачену заборгованість із пенсії у розмірі 5020,22 грн, при цьому сума такої компенсації наразі не є нарахованою.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 10 частини 2 та абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, застосувавши положення частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заборгованості з пенсії у загальній сумі 5020,22 грн, яка була виплачена на підставі рішень Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року у справі № 200/6621/21, від 26.09.2022 року у справі № 200/17025/21, від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивачки компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заборгованості з пенсії у загальній сумі 5020,22 грн, яка була виплачена на підставі рішень Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року у справі № 200/6621/21, від 26.09.2022 року у справі № 200/17025/21, від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню, із застосування положень частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України.
Керуючись положеннями Конституції України, Законами України "Про індексацію грошових доходів населення", "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, а також Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заборгованості з пенсії у загальній сумі 5020,22 грн, яка була виплачена на підставі рішень Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року у справі № 200/6621/21, від 26.09.2022 року у справі № 200/17025/21 та від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заборгованості з пенсії у загальній сумі 5020,22 грн, яка була виплачена на підставі рішень Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року у справі № 200/6621/21, від 26.09.2022 року у справі № 200/17025/21, від 11.09.2023 року у справі № 200/3403/23.
Повне судове рішення складене 16 липня 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч