"15" жовтня 2010 р.Справа № 34/104-10-3202
За позовом Громадської організації "Автостоянка "ПРОМІНЬ"
до відповідачів Одеської міської ради
Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙКОНСАЛТИНГ"
про визнання договору оренди недійсним
Суддя Фаєр Ю.Г.
Представники
від позивача: Кравець С.Ю., діючий на підставі довіреності від 02.03.09р. В судове засідання 15.10.10р. не з'явився;
від ОМР: Сербін Є.Л., діючий на підставі довіреності від 25.01.10р. №35/вих. В судове засідання 15.10.10р. не з'явився;
від ТОВ "СТРОЙКОНСАЛТИНГ": Рязанов О.С., діючий на підставі довіреності від 08.10.10р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Громадська організація "Автостоянка "ПРОМІНЬ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙКОНСАЛТИНГ", в якій просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,7100га, за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 35,53, укладений 27.06.06р. між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙКОНСАЛТИНГ".
Одночасно з позовною заявою 19.07.10р. позивачем подане до канцелярії суду клопотання про забезпечення позову, згідно якого просить суд заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, зокрема блокувати в'їзні та виїзні шляхи; заборонити будь яким особам вчиняти будь-які дії щодо споруд, устаткування, обладнання та іншого майна, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, внесеного до статутного капіталу Громадської організації "Автостоянка "ПРОМІНЬ"; заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо відключення Громадської організації "Автостоянка "ПРОМІНЬ", яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 від електропостачання.
Вищезазначене клопотання судом не задоволено, оскільки відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття. Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №34/104-10-3202.
За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2010р. строк розгляду справи продовжено по 05.10.10р.
За клопотанням відповідача ТОВ "СТРОЙКОНСАЛТИНГ" ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2010р. строк розгляду справи №34/104-10-3202 продовжено по 20.10.10р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.
Розпорядженням виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів №8 від 01.02.1996р. ”Про реєстрацію тимчасової відкритої автомобільної стоянки "Промінь" по вул.Ген.Бочарова, 53” у зв'язку із розробкою проекту відкритої автомобільної стоянки «Промінь»по вул. Генерала Бочарова, 53, та погодження його з усіма зацікавленими організаціями вирішено зареєструвати відкриту автомобільну стоянку «Промінь», що існує за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 з 1983р., зобов'язано начальника стоянки погодити питання щодо відводу земельної ділянки під стоянку.
23.12.1999р. згідно свідоцтва №355, виданого управлінням юстиції Одеської області, зареєстрована громадська організація "Автостоянка "ПРОМІНЬ", що була створена з метою забезпечення зберігання особистого автотранспорту членів організації.
11.11.2005р. Громадська організація "Автостоянка "ПРОМІНЬ" пройшла відповідну реєстрацію у виконавчому комітеті Одеської міської ради.
Ділянка, відведена під автостоянку, розташована у зоні індивідуальної житлової забудови Суворовського району м. Одеси. За час експлуатації автостоянки (з 1983 по 2009 роки) майбутні члени громадської організації та фактичні користувачі місць для зберігання автомобілів своїми силами благоустроїли територію автостоянки: замостили територію, розробили та станови, навіси, пункти охорони, естакади для ремонту автомобілів, адміністративний будинок, провели електрифікацію території тощо.
Після прийняття до експлуатації автостоянки «Промінь»Громадська організація "Автостоянка "ПРОМІНЬ", що власне й була створена для узгодження усіх питань діяльності автостоянки: податкових, земельних, адміністративних, трудових тощо, почала оформлення відповідних документів на землекористування, необхідних для її експлуатації.
27.12.06р. між Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради та Громадською організацією "Автостоянка "ПРОМІНЬ" укладено договір №09/07 на експлуатацію тимчасових платних стоянок автомобільного транспорту, відповідно до умов якого Суворовська районна адміністрація доручила Громадській організації "Автостоянка "ПРОМІНЬ" обслуговування автостоянки (яка працює цілодобово) на 260 машино-місць, яка розташована на території Суворовського району, за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, з метою надання послуг по паркуванню автотранспорту, а також стягненню збору за паркування та перерахуванню їх до бюджету.
Посилаючись на викладене, позивач зазначає про те, що на сьогоднішній день у експлуатації Громадської організації "Автостоянка "ПРОМІНЬ" знаходиться автостоянка, а відповідно у користуванні перебуває й земельна ділянка, на якій розташована автостоянка «Промінь»площею 0,6687га із розташованим на ній мостінням, навісами, пунктами охорони, будинку КПП, естакад для ремонту автомобілів. Тобто, позивач є користувачем земельної ділянки, що не отримав документацію на землекористування та який належно сплачує податок на землю.
Листом від 17.02.09р. Одеське міське управління земельних ресурсів повідомило позивача що на вказану земельну ділянку у 2007році, згідно з рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. за №294-V, оформлено договір оренди з ТОВ "СТРОЙКОНСАЛТИНГ" для проектування та будівництва комплексу багатоповерхових будинків.
Посилаючись на норми ст.ст. 203, 215, 759-769 Цивільного кодексу України та ст.116,152 Земельного кодексу України та те, що зазначений договір оренди земельної ділянки укладений відносно земельної ділянки, яка близько 15 років знаходиться у користуванні власників автотранспорту, що на ній зберігається, які разом із своїм майном об'єдналися у Громадську організацію "Автостоянка "ПРОМІНЬ", позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,7100га, за адресою: м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 35,53, укладений 27.06.06р. між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙКОНСАЛТИНГ".
При цьому, суд враховує при розгляді справи помилкове зазначення позивачем дати укладення спірного договору оренди - 27.06.06р. (дата прийняття Одеською міською радою рішення №294-V) замість 14.09.2006р., з огляду на пояснення позивача та відповідачів щодо існування тільки одного договору оренди, укладеного між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙКОНСАЛТИНГ" відносно спірної земельної ділянки.
Відповідач Одеська міська рада проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач ТОВ "СТРОЙКОНСАЛТИНГ" проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 16.09.10р.(вх.№24603 від 17.09.10р.).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.08.09р. по справі №34/67-09-1983 у позові Громадської організації "Автостоянка "ПРОМІНЬ" до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою площею 0,6687га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд встановив, що Громадська організація "Автостоянка "ПРОМІНЬ" не набула право користування земельною ділянкою, оскільки проект відведення земельної ділянки не розроблено, не визначено межі земельної ділянки в натурі, не отримано рішення ради народних депутатів та відповідний державний акт, обов'язкові як за Земельним кодексом України, чинним до 01.01.2002 року так і після набрання чинності діючим Земельним кодексом України передбачена ним процедура набуття права користування також не дотримана.
Посилання Громадської організації "Автостоянка "ПРОМІНЬ" на розпорядження виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 01.02.1996р. №8 судом до уваги не прийнято, оскільки названий документ не є рішенням органу місцевого самоврядування в розумінні ст.123 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою не посвідчує, що підтверджує, зокрема, закріплене в ньому зобов'язання начальника стоянки погодити з Одеським міськвиконкомом питання щодо відводу земельної ділянки під стоянку.
Твердження про необхідність застосування пункту 7 Перехідних положень чинного Земельного кодексу України також є помилковими, адже право користування земельною ділянкою до 01.01.2002 року набуто не було.
Сплата податку за землю ніяким чином не впливає на виникнення у Громадської організації "Автостоянка "ПРОМІНЬ" права користування, оскільки сплата земельного податку не віднесена законодавцем до переліку обставин, які підтверджують правомірність землекористування.
Договір від 31.12.2007р. №036/08-Ікв, укладений з Суворовською районною адміністрацією, про експлуатацію тимчасової платної автостоянки право користування земельною ділянкою також не породжує в зв'язку з тим, що його предметом виступають відносини, пов'язані з обслуговуванням автостоянки.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.10р. рішення господарського суду Одеської області від 25.08.09р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.12.09р. залишено без змін, а касаційну скаргу Громадської організації "Автостоянка "Промінь" залишено без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Статтею 12, п.34 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин є винятковою компетенцією Одеської міської ради, а саме: розпорядження землями територіальної громади міста Одеси; здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; передача земельних ділянок комунальної власності в користування і власній громадян і юридичним особам.
Відповідно до ст.60 вищезазначеного Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Отже земля в межах м.Одеси є комунальною власністю, належить територіальній громаді м. Одеси представником якої є Одеська міська рада.
Згідно зі ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (ч.2 ст. 83 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України, до документів, що посвідчують право на земельну ділянку віднесено: державним актом на право власності або право постійного користування земельною ділянкою, а також договір оренди землі. Жодного з перерахованих документів у позивача не має, зазначене розпорядження №8 від 01.02.1996р., не є саме тим документом, на підставі якого виникає право користування земельною ділянкою.
В свою чергу, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 09.06.06р. №197 "Про внесення пропозицій щодо надання товариству з обмеженої відповідальності "СТРОЙКОНСАЛТИНГ" земельної ділянки, площею 1,5365га, за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Бочарова, 45а, для подальшого проектування й будівництва багатоповерхового 9-секційного жилого будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом земельної ділянки, площею 0,7100га, за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Бочарова, 35, 53, для подальшого проектування й будівництва багатоповерхового 6-секційного жилого будинку підземним паркінгом", надано ТОВ "СТРОЙКОНСАЛТИГ", за рахунок земель міста земельну ділянку, площею 0,7100га, за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Бочарова, 35, 53, короткострокову оренду терміном на 3 роки для подальшого проектування й будівництв багатоповерхового 6-скційного жилого будинку з підземним паркінгом.
Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. за №294-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання товариству з обмеженою відповідальністю "СТРОЙКОНСАЛТИНГ" земельної ділянки, площею 1,5365га, за адресою: м. Одеса, вул.Генерала Бочарова, 45а, для подальшого проектування й будівництва” земельна ділянка, площею 0,7100, за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Бочарова, 35, 53, була надана ТОВ "СТРОЙКОНСАЛТИНГ" в короткострокову оренду, терміном на 5 років, для подальшого проектування й будівництва багатоповерхового 6-секційного жилого будинку з підземним паркінгом.
14.09.2006р., на підставі Закону України “Про оренду землі” та рішення Одеської міської ради №294-V від 27.06.2006р., між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "СТРОЙКОНСАЛТИГ" (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого Орендодавець надав за рахунок земель міста, а Орендар прийняв у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 7100кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Бочарова, 35, 53 згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.
Договір був зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040750500016 від 07.02.2007року.
Враховуючи положення ст.125 Земельного кодексу України, відповідно до якої право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙКОНСАЛТИНГ" є законним користувачем вказаної земельної ділянки.
Відповідно до ст.27 Закону України “Про оренду землі” орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.
Приписами статті 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, відповідність змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, натомість його суперечність зазначеним вимогам є підставою для визнання такого договору недійсним.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Натомість матеріалами справи не підтвердженні доводи позивача, покладені в обґрунтування позову та позовні вимоги ГО „Автостоянка „Промінь” є безпідставними, а, відтак, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України
Суддя
Повний текст рішення складено 20.10.2010р.