18 липня 2024 року Справа № 160/17344/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
02.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у зв'язку з ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ з вересня 2022 року - по березень 2023 рову в розмірі 100 тис. грн. помісячно.
04.07.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позов без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від 04.07.2024 року від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду в обґрунтування якої зазначено, що затримка звернення до суду пов'язана із проходженням військової служби та безпосередньої участі у заходах необхідних для відсічі збройної агресії.
Так, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас ч.3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом приписів п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба є різновидом служби публічної. При цьому, як зазначалося вище, згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Тобто, додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 виплачується щомісячно, починаючи з 24.02.2022.
Однак, позовну заяву щодо ненарахування та невиплати позивачу з вересня 2022 року - по березень 2023 року додаткової грошової винагороди, у зв'язку з захистом Батьківщини, збільшеної до 100000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 подано до суду 28.06.2024 року (відповідно до відмітки на конверті), тобто позивач звернувся з позовною заявою з пропуском місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Суд зауважує, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у постановах від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 16.02.2023 у справі №640/7964/21, від 28.02.2023 у справа №400/6312/21 та від 20.04.2023 у справі №560/12377/21 вказав, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на права та обов'язки позивача.
Так, посилання позивача на те, що він проходив військову службу, не можуть визнаватися безумовними підставами для поновлення строків звернення до суду, оскільки доказів такого до суду не надано та як і не надано жодного доказу на підтвердження неможливості вчасно звернутись до суду.
Також слід звернути увагу, що встановлення процесуальних строків законом та перевірка їх дотримання сторонами судом передбачено з метою дисциплінування учасників судового процесу, належного та своєчасного користування ними своїми процесуальними правами та обов'язками.
Суд зазначає, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується щомісячно, а відтак з отриманням грошового забезпечення позивачу достеменно відомо щодо розміру недоплаченого грошового забезпечення та про те, що додаткова винагорода до грошового забезпечення не нарахована та не виплачена.
За таких обставин, позивачем не надано належних доказів на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, і що причини, що зумовили несвоєчасне звернення до суду, виникли протягом строку, який пропущено.
З огляду на викладене, заява представника позивача про поновлення строку на звернення до суду із адміністративним позовом є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст. 169, 248 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом з позовними матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв