18 липня 2024 рокуСправа №160/8985/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
- визнання незаконною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у відмові звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з військової служби за пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у воєнний час, за сімейними обставинами у зв'язку з перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з військової служби за пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у воєнний час, за сімейними обставинами у зв'язку з перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 03.05.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
15.02.2024 до суду засобами електронного зв'язку через підсистему “Електронний суд” надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх необґрунтованість та безпідставність.
12.02.2024 та 07.05.2014 до суду засобами електронного зв'язку через підсистему “Електронний суд” надійшла заява представника відповідача, в якій відповідач просив залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою від 13.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та запропоновано позивачу у п'ятиденний строк усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та доказами поважності причин такого пропуску.
Вищезазначену ухвалу суду про залишення позову без руху від 16.05.2024 направлено на адресу позивача, яка вказана у позовній заяві, рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням, проте 07.06.2024 до суду повернувся конверт №0600266611061 з відміткою поштового відділення про повернення "01.06.2024 за закінченням терміну зберігання".
За визначенням п. 12 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно із частиною першою статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до змісту абз. 4 ч. 4 ст. 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
За правилами ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому беруться до уваги положення ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Отже, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду від 13.05.2024 вважається належним чином врученою позивачу 01.06.2024.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що позивач належним чином повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.
При цьому, суд зазначає, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року (справа №640/209945/18).
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач не виявив необхідної старанності з метою подання позову до суду, який би відповідав вимогам ст.161 КАС України.
У визначений судом термін недоліки позовної заяви не усунуто.
Згідно з приписами ч.15 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, виявлені після відкриття провадження у справі, у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст.160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Суд зауважує, що у позивача та його представника був достатній строк для усунення недоліків.
Подальший розгляд цієї справи без усунення недоліків, описаних в ухвалі суду є неможливим, недоліки не усунуті, відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.160, 161, ч.15 ст.171, п.7 ч.1 ст.240, ст.241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець