20 лютого 2024 рокуСправа №160/33322/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
20.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову №61716-51009/Л-01/8-0400/23 від 08.12.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обчислення та призначення ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром 95% від грошового забезпечення, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону №2262-ХІІ.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та здійснити виплату пенсію ОСОБА_1 з 14.06.2022 року максимальним розміром 95% від грошового забезпечення та провести виплату за минулий час з урахуванням виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що непризначення йому відповідачем пенсії у межах максимального розміру (95%), оформлене листом про відмову, є протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства. Позивач, з посиланням на приписи ч. 2 ст. 13 Закону №2262, наголошує, що, якщо соціальна чи інша соціальна виплата закріплена законом, вона має виплачуватись на основі чітких і об'єктивних критеріїв.
Ухвалою від 21.12.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, належним чином посвідчені копії пенсійної справи позивача.
Станом на дату прийняття рішення по справі витребувані судом документи відповідач не надав, правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачу пенсія призначена з 14.02.2022 року у розмірі 95% від грошового забезпечення (вислуга років - 34 роки).
16.11.2023 року позивач звернувся до пенсійного органу зі зверненням щодо його пенсійного забезпечення.
Листом №61716-51009/Л-01/8-0400/23 від 08.12.2023 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача про таке.
Відповідно до п. а ст. 13 Закону №2262 пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
З 14.02.2022 року після повторного звільнення зі служби пенсія була призначена позивачу у розмірі 92% (50% (за 20 років) + 42% (14 років * 3%)) від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо непризначення пенсії саме у розмірі 95%від грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.
За висновками Великої Палати Верховного суду у постанові від 16.02.2022 року у справі №200/7786/19-а відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється ст.13 Закону №2262-ХІІ саме на час призначення пенсії.
Пункт а ст. 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст.43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів» (ч. 2 ст. 13 Закону №2262).
На переконання суду, позивач помилково вважає, що йому має перераховуватись пенсія у розмірі 95%, оскільки такий розмір передбачений нормами статті 13 Закону №2262-XII.
Відповідно до вказаних норм законодавець імперативно не визначив право осіб в отриманні 95% пенсії, якщо вони під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до 2 категорії.
Такий розмір пенсії 95% є граничним розміром, і визначається виходячи із відповідної вислуги років. У випадку позивача вислуга років понад 20 років служби становить 14 років, відтак за кожний рік служби в понад 20 років відповідачем додатково до 50% пенсії донараховано 42% в перерахунку (14 років х 3), і загальний розмір пенсії визначено 95% від сум грошового забезпечення.
Вказане, у свою чергу, не свідчить про порушення пенсійним органом права позивача щодо визначеного відсоткового розміру від грошового забезпечення, що враховується при призначенні пенсії.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене вище та встановленні обставини в справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, такий відповідно до ст.139 КАС України розподілу не підлягає.
Керуючись ст. 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко