17 липня 2024 рокуСправа № 420/16772/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення 28820,75 грн., -
28.05.2024р. через систему "Електронний суд" Військова частина НОМЕР_1 звернулась з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо завдання збитків державі в особі позивача під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по речовій службі на загальну суму 28820,75 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача завдану шкоду по речовій службі в розмірі 28820,75 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,00 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2024р. наведену позовну заяву було передано для розгляду за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Дана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.07.2024р. та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Конєвій С.О.
Ухвалою суду від 08.07.2024р. у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного процесуального строку було відмовлено та зазначений позов залишено без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки адміністративного позову шляхом надання до суду:
- доказів на підтвердження реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання або перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_1 або за адресою: АДРЕСА_2 , які зазначені у позові та доданих до нього доказів, з урахуванням вимог ст.26, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України;
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо завдання збитків державі в особі позивача під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по речовій службі на загальну суму 28820,75 грн., з урахуванням того, що фізична особа-відповідач не є суб'єктом владних повноважень у розумінні ст.ст.2, 4 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом частині позовних вимог, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову в частині вимог майнового характеру у розмірі 2422,40 грн., в частині вимог немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн., у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог ухвали суду від 08.07.2024р. - 11.07.2024р. через систему "Електронний суд" від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Так, зі змісту вказаної вище заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем вимоги ухвали суду від 08.07.2024р. не виконано, а саме:
- не надано доказів на підтвердження реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання або перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_1 або за адресою: АДРЕСА_2 , які зазначені у позові та доданих до нього доказів, з урахуванням вимог ст.26, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України;
- не надано адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо завдання збитків державі в особі позивача під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по речовій службі на загальну суму 28820,75 грн., з урахуванням того, що фізична особа-відповідач не є суб'єктом владних повноважень у розумінні ст.ст.2, 4 Кодексу адміністративного судочинства України, в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову в частині вимог майнового характеру у розмірі 2422,40 грн., в частині вимог немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн., в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач вимоги ухвали суду від 08.07.2024р. не виконав, недоліки позовної заяви не усунув у встановлений строк, з відповідним клопотанням про продовження строку для виконання вказаної вище ухвали до суду не звернувся, а за умови невиконання позивачем вимог наведеної ухвали суду від 08.07.2024р. суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у даній справі.
При цьому, до вищенаведеної заяви про усунення недоліків позивачем додано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, в якому останній просить поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом посилаючись на те, що за нормами ст.4 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди; однією із причин є неналежне виконання попереднім начальником юридичної служби військової частини своїх функціональних обов'язків в частині організації та ведення претензійної роботи; крім того, позивач посилається на положення ст.233 КЗпП України, а також на введення з 24.02.2022р. воєнного стану.
Розглянувши наведену заяву представника позивача та додані до неї докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку, слід відмовити, виходячи з наступного.
Так, викладені у заяві причини поважності строку звернення до суду з цим позовом не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки у ній не наведено жодних причин поважності пропуску такого строку та до заяви жодного доказу не додано.
При цьому, слід зауважити, що посилання представника позивач на положення ст.233 КЗпП України у даних правовідносинах є безпідставним, оскільки предметом спору у заявленому позивачем - Військовою частиною НОМЕР_1 спорі є не стягнення заробітної плати, а інші правовідносини (відшкодування матеріальної шкоди), які вказаною нормою не врегульовуються та такі норми не можуть бути застосовані до спору у цій справі.
Окрім того, посилання на ст.4 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» щодо притягнення до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди також не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки після виявлення такої шкоди - 04.08.2017р. сплинуло 6,5 років.
Інші вказані представником позивач причини поважності були дослідженні в ухвалі від 08.07.2024р. та визнані судом неповажними.
За викладених обставин, підстави для задоволення зазначеної заяви представника позивача у суду відсутні.
З наведеного, суд приходить до висновку, що вищенаведені досліджені судом підстави, наведені у заяві, не є поважними, а відповідно, не можуть бути обрані судом обґрунтованими підставами для поновлення позивачеві пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.
Суд також враховує і те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 (№ в ЄДРСР 110187784).
Отже, під час вирішення питання про достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд звертає увагу, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності обставин, на які посилається позивач у заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду, покладається саме на позивача.
За викладеного, суд не находить обґрунтованих підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які досліджені вище, відповідно, наведені підстави поважності пропуску строку звернення до суду визнаються судом неповажними, тому у задоволенні заяви представника позивача про поновлення процесуального строку від 11.07.2024р., слід відмовити згідно ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також і відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За викладеного, враховуючи, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, а також і підстави, викладені позивачем у заяві про поновлення процесуального строку від 11.07.2024р., визнані судом неповажними, даний позов слід повернути позивачеві згідно до вимог ч.2 ст.123, п.1, п.9 ч. 4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ч.2 ст.123, п.1, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2024р. про поновлення пропущеного процесуального строку - відмовити.
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення 28820,75 грн. - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві.
У відповідності до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва