01 липня 2024 рокуСправа №160/10490/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С. розглянувши в письмовому провадженні у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
23.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 057150012143 від 26.12.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за її заявою від 13.07.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так як остання має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 2 та досягла необхідного пенсійного віку.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року по справі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 13.07.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах і надало позивачці рішення № 057150012143 від 26.12.2023 року, яким було повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку із тим, що позивач недосягнла пенсійного віку. Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 057150012143 від 26.12.2023 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернулася до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
07.06.2024 судом отримано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на позовну заяву, в якому відповідач 2 не погоджується з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві та вважає їх необґрунтованими. Відповідач 2 зазначає, що повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 від 13.07.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини другої ст. 114 Закону мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Вік позивача на дату звернення 51 рік. За доданими документами до страхового стажу враховано всі періоди трудової діяльності, в тому числі, відповідно до висновків рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 зараховано до пільгового стажу роботу за Списком № 2 з 15.02.2000 по 31.07.2015. Отже, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 13.07.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій зазначено, що пенсії на пільгових умовах призначаються після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області винесено рішення 26.12.2023 № 057150012143, про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недосягнення пенсійного віку. Отже, дії Управління є правомірними та вмотивованими, а позов є необґрунтованим, тому підлягає залишенню без задоволення. Також у відзиві відповідач 2 просив поновити процесуальний строк на подання відзиву у справі.
Відповідач 1 правом на подання відзиву та/або пояснень по суті спору не скористався.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 13.07.2023 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності рішення про призначення пенсії було розглянуто ГУ ПФУ в Житомирській області від 21.07.2023 року за № 057150012143 позивачці відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з відсутністю пільгового стажу та недосягнення пенсійного віку.
Рішення ГУ ПФУ в Житомирській області було обґрунтоване наступним.
Пенсійний вік визначений п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (Список №2).
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах, із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Пенсійний вік визначений пунктом першим частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років б місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим ї п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Вік заявника 51 рік, загальний страховий стаж становить 35 років 06 місяців 05 днів, пільговий стаж за Списком № 2 становить 06 років 11 місяців 03 дні, за Списком № 1 становить 00 років 08 місяців 08 днів.
Документами підтверджено зниження пенсійного віку за Списком № 2 на 3 роки, та дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату, 26.05.2029 року або при набутті необхідного пільгового стажу.
Не погодившись із рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області від 21.07.2023 року за № 057150012143, позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 року у справі №160/23913/23 позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7, ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 057150012143 від 21.07.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 період роботи з 15.02.2000 року по 31.07.2015 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.07.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до страхового (пільгового) стажу періоди її трудової діяльності з 15.02.2000 року по 31.07.2015 року.
В іншій частині позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та в задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено.
За наслідком повторного розгляду заяви позивача від 13.07.2023 року ГУ ПФУ в Житомирській області було прийнято рішення від 26.12.2023 року за № 057150012143.
Так, у рішенні зазначено наступне:
«Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року по справі № 160/23913/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.07.2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 від 13.07.2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено наступне.
Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вік -51 рік.
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 13.07.2023.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах, із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, азе мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам -на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Загальний страховий стаж становить 35 років 09 місяців 05 днів.
Пільговий стаж за Списком № 2 становить 21 рік 09 місяців 11 днів.
Пільговий стаж за Списком № 1 становить 00 років 08 місяців 08 днів.
Документами підтверджено зниження пенсійного віку за Списком № 2 на 5 років.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності, в тому числі відповідно до висновків Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року по справі № 160/23913/23 зараховано до Пільгового стажу роботу за Списком № 2 з 15.02.2000 року по 31.07.2015 року.
За даними реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності.
Працює.
Право на виплату пенсії-з 26.05.2027 року.
... Отже, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 13.07.2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій зазначено, що пенсії на пільгових умовах призначаються після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недосягненням пенсійного віку».
Не погодившись з такою позицією пенсійного органу, позивач з метою захисту власних прав та інтересів звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004, в редакції до 11.10.2017:
-пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;
-до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
-особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення»; у цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, в редакції з 11.10.2017:
-пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;
-до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
-працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
-до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
-працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи;
-зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Положеннями статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
-працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
-до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.
Згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
-«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам…».
Конституційний Суд в пункті 4.1 Рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 зазначив, що статтею 13 Закону № 1788-XII до внесення змін Законом № 213-VIII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
За приписами статті 44 Закону № 1058-ІV:
-частина перша:
-призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом;
-звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи;
-порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;
-частина третя:
-органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1:
-заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію);
-заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал або засоби Порталу Дія) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:
-рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;
-рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, суд зазначає, що право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.
У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.12.2023 № 045750022840 зазначено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв'язку із недосягненням пенсійного віку, а саме 55 років.
Таким чином, спірним у цій справі є досягнення позивачем необхідного віку, який би давав їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Інших підстав для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах оскаржуване у цій справі рішення від 26.12.2023 № 057150012143 не містить.
Позивач вважає, що за наявності необхідного стажу роботи та досягненням 51 років вона має право на пенсію на пільгових умовах.
Натомість відповідач керується Законом № 1058-ІV (в редакції Закону № 2148-VIII), за яким пенсійний вік становить 55 років.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що при призначенні жінкам пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII)) необхідними умовами були:
1)досягнення 50 років;
2)стаж роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці (за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України).
Законом № 213-VIII, який набув чинності 01.04.2015, необхідними умовами при призначенні пенсії за пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII визначено:
1)досягнення 55 років;
2)стаж роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці (за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України).
Абзацом 2 пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII, зокрема, встановлено:
-до досягнення 55 років право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), текст Закону № 1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із пунктом 2 частини другої якої на пільгових умовах пенсія за віком, зокрема, призначається:
-працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
-до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року.
Вказана норма набула чинності з 01.10.2017.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме:
1)пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та
2)пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.
За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України.
Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 для жінок після досягнення 50 років.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Норми зазначених законів регулюють одне і те ж коло відносин, однак, явно суперечать один одному.
При цьому, таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.102010 у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З урахуванням викладеного, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
На час звернення позивача до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії:
-заявниці виповнилося 51 р., отже позивач досягла необхідного віку, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Оскільки відповідачем 2 передчасно здійснено висновок про відсутність необхідного віку у позивача та відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, суд визнає протиправним та скасовує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 057150012143 від 26.12.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Згідно з статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 у справі № 817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З метою ефективного та повного захисту прав позивача, суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 13.07.2023 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При вирішенні спору по суті враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021, рішення у якій є зразковим для справ, у яких предметом спору є: оскарження дій територіального органу ПФУ щодо вирішення питання про призначення пенсії на пільгових умовах, для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: а) позивачем є особа, яка: звернулась до ПФУ за призначенням пенсії після 23.01.2020 з підстав, визначених статтею 13 Закону № 1788-ХІІ; на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років; набула стаж роботи, визначений статтею 13 Закону № 1788-ХІІ; б) відповідачем є орган ПФУ, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії.
Адміністративна справа, яка розглядається судом, відповідає ознакам типової справи, оскільки в оскаржуваному у цій справі рішенні підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є відсутність відповідного віку.
На підставі частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням положень частини першої статті 139 КАС України та задоволення позову суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 057150012143 від 26.12.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за її заявою від 13.07.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так як остання має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 2 та досягла необхідного пенсійного віку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна