19 квітня 2024 рокуСправа №160/4017/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
13.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягала у незарахуванні до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, періоди роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, періоди роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та призначити ОСОБА_1 пенсію за невраховувані періоди роботи, починаючи з 17.11.2023 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що пенсійний орган при призначенні пенсії протиправно не врахував до його пільгового стажу спірний період роботи. Позивач зазначає, що незмінність особливо важких та шкідливих умов праці на комбінаті за професією «оператор постів керування, зайнятий на гарячих роботах у сортопрокатному цеху» з повним робочим днем за Списком №1 підтверджена кожною черговою атестацією робочих місць за умовами праці, що проводились у спірний період роботи за даними професіями на комбінаті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 КАС України.
Суд в ухвалі від 19.02.2024 встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
17.11.20023 року позивач звернувся зі зверненням до відповідача щодо надання інформації про розрахунок стажу заявника.
Відповідач листом №60203-50571/О-01/8-0400/23 від 01.12.2023 року повідомив позивачу, зокрема, що період роботи х 20.10.1999 року по 24.12.2001 року не зараховано до пільгового стажу роботи, так як за цей період на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» атестація робочих місць не проводилась.
Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення основним документом», що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України .
У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Майстрів України від 12.08.1993 року №637 передбачено, що довідки, уточнюючі характер роботи, повинні видаватися у разі, коли у трудовій книжці взагалі відсутні відомості про роботу громадян у спірний період, що визначає їх право на пільгову пенсію на пільгових умовах.
Згідно п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Отже, для підтвердження пільгового стажу за періоди роботи після 21.08.1992 року та як наслідок можливості їх віднесення до пільгового стажу, особою також мають бути надані документи, які б підтверджували проведення атестації робочих місць.
Позивачем до суду надано наступні копії належним чином завірених документів, які підтверджують факт проведення атестації в оскаржуваний період:
- копію трудової книжки НОМЕР_1 , відповідно до якої з 18.09.1990 року по 06.11.2012 року позивач працював оператором постів керування, зайнятий на гарячих роботах у сортопрокатному цеху;
- уточнююча довідка №023-628 від 05.03.2018 року, видана ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», згідно з якою позивач у період з 11.03.1994 року по 06.02.2003 року, ОСОБА_1 працювала повний робочий день у ПАТ «Дніпровський металургійний завод» прокатне виробництво, постійно виконувала роботу оператора поста керування, зайнятий на гарячих роботах в сортопрокатному цеху, що передбачено Списком №1 розділ 111 підрозділ:3а код КП:3.3а, затвердженого ПКМУ №36 від 16.01.2003 року. Всього за період - 08 років 09 місяців 26 днів;
- Постанови №813 від 20.10.1994 року та №1269 від 25.12.2001 року Про атестацію робочих місць за умовами праці ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». Відповідно до додатку до цих Постанов «оператор постів керування, зайняті на гарячих роботах в сортопрокатному цеху» відноситься до Списку №1;
- Листи Головного державного експерта області з умов праці Управління праці та зайнятості населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації №14/1-121 від 26.10.1999 року та №14/1-261 від 27.12.2000 року, відповідно до яких продовжено терміни дії постанови №813 від 20.10.1994 року до 01.01.2001 року та до 31.12.2001 року відповідно.
Отже, умови праці позивача в оскаржуваних періодах за професією «оператор постів керування, зайняті на гарячих роботах в сортопрокатному цеху» не змінювалися.
При цьому, суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Крім того, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не перерви між первинною атестацією робочого місця та повторним проведенням атестації робочого місця, оскільки визначальним є те, що у випадку, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених Порядком проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Таким чином, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у Постанові від 21.02.2018 року по справі №352/547/16-а, від 26.06.2018 року в справі №227/1518/17.
Таким чином, період роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за професією «оператор постів керування, зайняті на гарячих роботах в сортопрокатному цеху» протиправно не зараховано до пільгового періоду позивача.
Щодо вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, періоди роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та призначити пенсію за невраховувані періоди роботи, починаючи з 17.11.2023 року
Як встановлено судом з матеріалів справи, а саме листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №60203-50571/О-01/8-0400/23 від 01.12.2023 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, обчислену відповідно до Закону №1058.
Таким чином, позовні вимоги в частині призначення пенсії з урахуванням спірного періоду не підлягають задоволенню, так як позивачу пенсію вже призначено.
Проте, суд, з метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити 01.12.2023 року (з першого числа місяця наступного за місяцем заяви від 17.11.2023 року) ОСОБА_1 пенсію, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з урахуванням проведених платежів.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 9, 72, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити з 01.12.2023 року ОСОБА_1 пенсію, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з урахуванням проведених платежів.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 1211,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко