79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.10.10 Справа№ 32/162 (2010)
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Волинь-цукор”, м.Нововолинськ Волинська область.
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів.
Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м.Львів.
Про стягнення 36 000,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Журавель Ю.В. -представник (довіреність № 104 від 01.09.2010р.)
від відповідача: ОСОБА_2 -приватний підприємець.
від третьої особи: не з»явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Волинь-цукор”, м.Нововолинськ Волинська область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м.Львів про стягнення 36 000,00 грн.
Ухвалою суду від 24.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.10.2010р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі укладеного із відповідачем договору підряду на ремонт приміщення від 03.09.2007р. ним було виконано роботи по ремонту та оснащенню офісних приміщень, за що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу договірну ціну 36000,00 грн. Частина робіт виконувалася із залученням субпідрядника - фізичної особи підприємця ОСОБА_3, з яким укладено договір субпідряду на ремонт приміщення від 07.09.2007р. Позивач вказує, що відповідач ухилився від виконання встановленого у ст. 882 ЦК України обов'язку щодо належного оформлення акту прийому-передачі виконаних робіт та не оплатив виконані роботи.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві (вх.№ 18929 від 05.10.2010р.), посилаючись на подання позову після спливу трьох років з моменту укладення договору підряду на ремонт приміщення від 03.09.2007р., заявив про застосування строку позовної давності при вирішенні спору.
Третя особа в судове засідання не з»явилась, подала відзив (вх.№18858 від 04.10.2010р.) в якому підтримала позов повністю та просила слухати справу за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:
03.09.2007р. між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-цукор»(підрядник) було укладено договір підряду на ремонт приміщення, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов»язується виконати роботи по ремонту та оснащенню офісних приміщень за адресою: м.Львів, вул.Тургенєва, 73, кімната А 401), а замовник зобов»язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Згідно п.3.1.-п.3.3. договору вартість робіт, які доручається виконати підряднику за договором становить 36 000,00 грн. у тому числі ПДВ 6000,00 грн. Договірна ціна є твердою. Кошторис не складається.
За умовами п.4.1. договору повний розрахунок за виконані роботи здійснюється не пізніше п»яти днів з моменту здачі робіт.
Між позивачем та фізичною особою-підприємцем - ОСОБА_3 було укладено договір субпідряду від 07.09.2007р., предметом якого є виконання ОСОБА_3 у якості субпідрядника частини окреслених договором підряду робіт. Передбачені договором субпідряду роботи були виконані та здані позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 16.11.2007р.
Закінчивши виконання передбачених договором підряду робіт, позивач пред'явив їх до прийняття відповідачем та подав йому для підписання акт прийому-передачі виконаних робіт від 19.11.2007р. Даний акт відповідач не підписав, зазначивши про незадовільну якість виконаних робіт та відмову у зв»язку з цим від підпису. Зміст даного акту вказує на те, що відповідач прийняв результати виконаних позивачем підрядних робіт, залишившись незадоволеним їх якістю.
Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 36 000,00 грн. боргу.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Згідно з ч.4 ст.853 ЦК України, у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути
призначена експертиза.
В порушення вказаних приписів відповідач не заявив які саме роботи виконані неякісно та у чому полягають недоліки виконаних робіт. Встановленого у частині 4 даної статті порядку вирішення спорів з приводу недоліків виконаної роботи відповідачем дотримайно не було. Проведення експертизи відповідач не ініціював. Не будучи повідомленим про те, у чому саме відповідач вбачає недоліки виконаної роботи, позивач був позбавлений можливості самостійно ініціювати проведення експертизи.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що односторонній акт прийому-передачі виконаних робіт від 19.11.2007р. є допустимим доказом щодо відображених у ньому обставин, а саме: згідно умов договору підряду на ремонт приміщення від 03.09.2007р. позивачем виконано та здано відповідачу роботи по ремонту та оснащенню офісних приміщень, а відповідач зобов'язаний сплатити позивачу їх договірну ціну - 36000,00 грн., в тому числі ПДВ 6000,00 грн.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Право позивача на отримання плати за виконану роботу було порушено в момент прострочення відповідачем оплати виконаних робіт - по спливу п'яти днів після складення акту прийому-передачі виконаних робіт від 19.11.2007р. Як вбачається із матеріалів справи позов подано позивачем 22.09.2010р.
З огляду на наведене суд відхиляє посилання відповідача на пропуск позивачем трьохрічного строку позовної давності.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на 2 роки у зв»язку з важким фінансовим становищем, прийшов до висновку відмовити у його задоволенні, оскільки відповідач не подав жодних доказів в підтвердження обґрунтувань, які покладені ним в основу заявлення такого клопотання.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення.
Судові витрати згідно ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 261, 530, 610, 612, 627- 629, 837,853, 854, 882 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 79018, АДРЕСА_1, (код за ДРФО НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-цукор», 45400, Волинська область, м.Нововолинськ, вул.Луцька, 25, (код ЄДРПОУ 34261536) 36 000,00 грн. боргу, 360, 00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя