79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.02.10 Справа№ 11/251
Суддя Сало І.А.
Секретар судового засідання Боржієвській Л.
По справі:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бересклет”, м.Київ
До відповідача: Приватного підприємства „Союз Лідер”, м.Львів
Про стягнення 9805,76грн.
У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:
Від позивача: Гладченко-предст.доручення б/н від 01.01.2010року
Від відповідача: не з'явився
Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Бересклет” про стягнення із Приватного підприємства „Союз Лідер” 9805,76грн боргу.
Ухвалою господарського суду від 19.01.2010року відкладено розгляд справи на 02.02.2010року.
Представник позивача в судові засідання не з'являвся, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Протягом 2008року позивачем здійснювались поставки товару відповідачу на загальну суму 24525,42грн., що підтверджується видатковими накладними:
- № БС-0000619 від 13.02.2008року;
- № БС-0000617 від 13.02.2008року;
- № БС-0000486 від 31.03.2008року;
- № БС-0000489 від 31.03.2008року;
- № БС-0002608 від 16.06.2008року;
- № БС-0002602 від 16.06.2008року;
- № БС-0003568 від 09.08.2008року;
- № БС-0003569 від 09.08.2008року;
- № БС-0004216 від 19.09.2008року;
- № БС-0004217 від 19.09.2008року;
- № БС-0005316 від 19.11.2008року;
За даний товар відповідач повністю не розрахувався, сплативши лише 14563,60грн. На суму 156,06грн. відповідачем товар було повернено, підтвердженням чого є накладні на повернення товару № НЕ-0002408 від 11.08.2008року та НТ-0003416 від 19.09.2008року.
Таким чином, на момент подання позову відповідач заборгував позивачу 9805,76грн.
Дану суму позивач просив стягнути із відповідача в примусовому порядку шляхом задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні 02.02.2010року позивачем подано клопотання про зменшення суми позову на 3496,32грн. з врахуванням того, що видаткові накладні № БС-0005316 від 19.11.2008року, № БС-0004217 від 19.09.2008року,№ БС-0004216 від 19.09.2008року; № БС-0003569 від 09.08.2008року та № БС-0003568 від 09.08.2008року оформлені з порушенням визначеної форми.
Таким чином, сума позовних вимог складає 6309,44грн.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:
Позивачем поставлено товар відповідачу на підставі видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи на загальну суму 24525,42грн.
Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.
Таким чином між Позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої позивач щоразу здійснював поставку товару.
Дані правовідносини за своєю суттю є разовими договорами поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою - отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Укладення разового договору поставки підтверджується відповідною видатковою накладною.
Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару вказана у видатковій накладній і взагальному становить 24525,42грн.
Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач виконав постачання товару, а Приватне підприємство „Союз Лідер” зобов'язалось провести оплату, при цьому термін оплати визначений не був.
Ст. 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
13.11.2009року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 395 від 11.11.2009року про сплату боргу в розмірі 9805,76грн. яка була залишена останнім без задоволення.
Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
У пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006року № 01-8/2351 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005році та в першому півріччі 2006року” зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Факт зменшення ціни позову обов»язково відображається господарським судом в описовій частині рішення і не тягне за собою правові наслідки у вигляді припинення провадження в тій частині, на яку зменшились позовні вимоги.
Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не представлено суду доказів відсутності заборгованості, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.
З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,
суд,-
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства „Союз Лідер”, м.Львів, вул. Городоцька, 359 (код ЄДРПОУ 31895563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бересклет”, м. Київ, вул. Колекторна, 30 (код ЄДРПОУ 32913958) 6309,44грн. основного боргу, 102,00грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91 -93 ГПК України.
Суддя