про повернення позовної заяви
18 липня 2024 р. Справа № 120/7698/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
11.06.2024 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік відповідно до положень статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ухвалою суду від 17.06.2024 вказану позовну заяву залишено без руху з встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви (клопотання) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску - протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.
17.06.2024 о 21:54 копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 що підтверджується довідкою відповідального працівника Вінницького окружного адміністративного суду.
За приписами статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Таким чином, у зв'язку з наявністю у ОСОБА_1 офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", ухвала суду від 17.06.2024 про залишення позовної заяви без руху була надіслана позивачу в електронній формі за допомогою підсистеми ЄСІТС та вважається врученою йому 18.06.2024.
Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на сьогодні заяником не уснуто недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене та беручи до уваги факт неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву ОСОБА_1 належить повернути особі, яка її подала, на підставі вищезазначених положень закону разом з усіма доданими до заяви документами.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що позивач як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
А у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Крім того, суд враховує висновки ЄСПЛ, наведені, зокрема, в рішеннях від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 у справі "Кромбах проти Франції", згідно з якими держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Виходячи з системного аналізу норм КАС України, можна дійти висновку, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), при умові дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист.
Відповідних правил під час звернення до суду з цим позовом не дотримано, на що звернуто увагу заявника ухвалою суду від 17.06.2024, з наданням йому достатнього строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Проте, недоліки позовної заяви не усунуто, існують підстави для застосування наслідків, визначених у п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка подала заяву, разом з доданими до заяви документами.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду
Ухвала складена та підписана суддею 18.07.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович