м. Вінниця
18 липня 2024 р. Справа № 120/4039/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №023830013583 від 01.02.2024.
Ухвалою від 22.04.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
01.05.2024 представником Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 07.10.2022 отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» №889 від 10.12.2015. При цьому, представник відповідача наголосив на тому, що чинним законодавством України не передбачено можливості перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відзив на позовну заяву не надійшов.
З огляду на викладене, а також керуючись положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, на думку суду, наявні підстави для вирішення даної справи за наявними у ній матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що починаючи з 07.10.2022 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", що не заперечується сторонами.
18.01.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачу видано довідку №0200-0602-08/6623 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за формою, що передбачена постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3.
Відповідна довідка містить інформацію про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2023 року.
18.01.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області видано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №0200-0602-8/6625 за формою, що передбачена постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3.
Відповідна довідка містить інформацію про заробітну плату станом на 31.12.2023.
26.01.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, у якій просила здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" із врахуванням зазначених вище довідок від 18.01.2024.
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та 01.02.2024 прийнято рішення №023830013583, яким ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії. Як видно із змісту рішення, відмова мотивована тим, що позивачу вже призначено пенсію державного службовця, а перерахунок такої пенсії не передбачено чинним законодавством.
Втім, не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частина 1 статті 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» статтю 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
10 грудня 2015 року прийнято Закон України «Про державну службу» № 889-VIII. який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням.
У зв'язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII положення Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року втратили чинність, в тому числі й норми, якими врегульовувалось пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на наведені вище положення слід дійти висновку про те, що з 1 грудня 2015 року (початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців) пенсії, призначені за статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
Ані Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким зокрема статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII не визнані неконституційними, а тому такі підлягають застосуванню.
До того ж у своєму рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зауважив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії, не було передбачено можливості її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, тому у пенсійного органу не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Відтак суд дійшов висновку, що підстави для перерахунку пенсії позивача у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, позаяк законодавство не регламентує ані права особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Такого ж висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в постанові від 31.10.2023 по справі №120/7708/23 в аналогічних правовідносинах, які виникли між ОСОБА_1 та територіальним органом Пенсійного фонду України та стосувались перерахунку призначеної їй пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Крім того, подібні висновки викладені у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 560/9501/22, від 12 січня 2022 року у справі № 560/8766/21 та від 07 лютого 2023 року у справі № 560/8328/22, а також у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 234/6967/17, від 29 вересня 2023 року у справі № 234/6967/17 та ряду інших.
Поряд із цим, суд критично оцінює посилання позивача на постанову Верховного Суду від 27.01.2023 по справі №340/4184/21, а також на інші рішення судів першої інстанції, які були залишенні без змін судами апеляційної інстанції, адже вони стосуються призначення пенсій державного службовця та, відповідно, врахування довідок про заробітну плату саме при призначенні пенсії, а не перерахунку уже призначеної пенсії державного службовця у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Також, судом враховано наявні в оскаржуваному рішення помилки в зазначенні номерів та дат видачі довідок, які були додані позивачем до заяви від 26.01.2024.
Втім, дані обставини, на переконання суду, жодним чином не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, адже відповідачем цілком обґрунтовано відмовлено в здійсненні перерахунку призначеної позивачу пенсії державного службовця.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачкою, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні й підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ) АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20490012)
Повний текст рішення складено 18.07.2024.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна