Номер провадження 22-ц/821/1223/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/4785/24 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
18 липня 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.,
за участю секретаря Винник І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2024 року про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
У червні 2024 року МТСБУ звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь МТСБУ в порядку регресу понесені витрати у розмірі 41 235 грн., а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі встановлено, що МТСБУ вже зверталося до Придніпровського районного суду м. Черкаси із аналогічним позовом (справа №712/2463/24, провадження № 2/711/1126/24). Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.05.2024 по справі №712/2463/24 позовні вимоги МТСБУ до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу залишено без задоволення. Дане рішення не оскаржувалося і вступило в законну силу.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою МТСБУ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що вона є необґрунтованою, а висновки суду не відповідають обставинам справи, просило її скасувати та направити справу для продовження розгляду.
В мотивування апеляційної скарги вказує, що підстави позову МТСБУ у вже розглянутій цивільній справі №712/2463/24 та у цій справі №711/4785/24 не є ідентичними, оскільки позовні вимоги обґрунтовані різними обставинами (визнанням вини особи в заподіяні шкоди).
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вказаним вимогам.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) вказано, що: «позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19).
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом із тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
Отже, для застосування підстави для відмови у відкритті провадження, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України, необхідна наявність водночас трьох складових, а саме тотожних: сторін спору, предмета позову, підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави відмовити у відкритті провадження у справі.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) констатовано існування усталеної практики щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції вказав, що у цій справі та у справі № 712/2463/24 тотожними є обґрунтування заявлених позовних вимог (підстави позову), а також сторони та предмет позову.
Разом із тим, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу (справа № 712/2463/24), позивач вказував, що вина відповідача підтверджується постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.04.2022 року по справі №712/2489/22.
Придніпровським районним судом м. Черкаси своїм рішенням від 09 травня 2024 року, яке набрало законної сили, залишено без задоволення вказаний позов, оскільки постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.04.2022 у справі № 712/2489/22, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП повернуто на дооформлення до УПП в Черкаській області Департаменту патрульної поліції. Тобто вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за адміністративними матеріалами, що надійшли до суду на розгляд з Управління патрульної поліції відносно ОСОБА_2 не встановлена.
У позові у справі, яка є предметом апеляційного перегляду, МТСБУ зазначило, що вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.06.2022 року по справі №712/2489/22.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу у цій справі, змінились.
Згідно з ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення передчасної ухвали.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2024 року скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 липня 2024 року.
Судді: