Житомирський апеляційний суд
Справа №279/5611/23 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В. П.
Категорія 8 Доповідач Павицька Т. М.
17 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Трояновської Г.С., Борисюка Р.М.
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи у справі №279/5611/23 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про припинення права спільної часткової власності зі сплатою компенсації за частку, визнання права власності на частку майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Коваленко В.П. в м. Коростені,
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
12 червня 2024 року через канцелярію Житомирського апеляційного суду представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано клопотання про призначення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 зазначив, що з новим власником позивач та її дитина чужі люди, так само як і з попереднім власником спільне користування однокімнатною квартирою є не можливим, скільки співвласники не є членами однієї сім'ї, не проживають спільно і не ведуть спільне господарство. Суттєвим в даній справі є неможливість поділу спільного майна відповідно до належних сторонам часток та неможливість спільного користування ними таким майном, враховуючи належні кожній стороні частки. Тому для підтвердження або спростування наведених обставин просить призначити по справі судову оціночно-будівельну та будівельно-технічну експертизу.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У пунктах 3, 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J. K. AND OTHERS v. SWEDEN») зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Частиною першою статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Якщо дослідження обставин, які входять до предмета доказування потребує спеціальних знань, належним доказом є висновок експерта.
З урахуванням завдань цивільного судочинства та з метою з'ясування обставин, які є необхідними для правильного вирішення справи та потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити ці обставини неможливо, колегія суддів вважає необхідним заявлене клопотання задовольнити, призначити у справі судову оціночно-будівельну та будівельно-технічну експертизу.
Проведення експертизи доручити судовому експерту Свістунову Ігорю Сергійовичу ( вул. М. Лисенка, 16, офіс 6 м. Житомир).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Оскільки для проведення експертизи необхідний значний проміжок часу, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 103, 104, 251, 252, 381-382, ЦПК України, апеляційний суд,
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи задовольнити.
Призначити у цивільній справі №279/5611/23 судову експертизу, на вирішення якої поставити питання:
Яка дійсна (ринкова) вартість квартири АДРЕСА_1 , станом на дату проведення експертизи, в тому числі 1/6 її частки?
Чи є технічна можливість здійснити поділ квартири АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників у розмірі 5/6 та 1/6 і вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва на окремі ізольовані об'єкти? Якщо так, то запропонувати технічно можливі варіанти поділу.
Чи можливо встановити порядок користування сторонами квартирою АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників у розмірі 5/6 та 1/6 і вимог нормативно-правових актів, відповідно до якого кожна сторона отримає в користування ізольоване приміщення, розмір якого відповідатиме його частці у праві власності? Якщо так, то запропонувати можливі варіанти такого користування.
Проведення експертизи доручити судовому експерту ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ).
В розпорядження судового експерта надати матеріали цивільної справи №279/5611/23.
Попередити судового експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст. ст. 384-385 КК України.
Витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак в частині зупинення провадження в справі може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Повний текст ухвали складений 18 липня 2024 року.
Головуючий
Судді