Справа № 761/21383/24
Провадження № 3/761/5155/2024
15 липня 2024 року, суддя Шевченківського районного суду міста Києва Трубніков А.В., розглянувши адміністративний матеріал, надійшов з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої головним бухгалтером Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
10 червня 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу №304/31-00-07-04-02 від 29 травня 2024 року головний бухгалтер ОСОБА_1 порушила п. 46.2 ст.46 Податкового кодексу України, ст.29 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, п.1 ст.111 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року №185-V, п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходи)/дивіденди на державну частку, що підлягають сплаті за півріччя 2023 року на загальну суму 34140827,0 грн, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала вину у вчиненому.
Разом з тим, до початку судового розгляду через канцелярію суду ОСОБА_1 подала письмові заперечення щодо складеного стосовно неї протоколу, у яких остання зазначає, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не визнає виходячи з наступного. Так, описані у протоколі порушення, ймовірно допущені ОСОБА_1 , не містять конкретного опису дії чи бездіяльності в розумінні ст. 163-1 КУпАП. Враховуючи, що дана диспозиція є бланкетною, особа, яка складає протокол, повинна не просто формально зазначити порушені статті Податкового кодексу, а саме зазначити суть протиправних діянь із посиланням на норму закону.
Таким чином, ОСОБА_1 , враховуючи, що по справі не зібрано достатньо доказів, які б підтвержували вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, просила закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суддя, дослідивши матеріали справи та письмові заперечення ОСОБА_1 , дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України встановлена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Наведена норма закону є бланкетною, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також норма Закону, яка була порушена особою, щодо якої складений протокол.
Всупереч цим вимогам Закону у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягає порушення нею встановленого порядку ведення податкового обліку, який саме закон порушено. Посилання ж у протоколі просто на норми Податкового кодексу України без конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Наявна у матеріалах справи копія акту перевірки також не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про суть правопорушення з детальним описом порушених норм чинного законодавства, відтак, складений з порушенням ст. 256 КУпАП, а тому, суд виходячи із принципів безсторонності та змагальності сторін, приймаючи справедливе і неупереджене рішення, приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 допущено ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства.
Отже, на підставі вищенаведеного, суддя прийшла до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю, оскільки у її діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладено, керуючись ст. 163-1, ст. 247 КУпАП, суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Києва Андрій Трубніков