Справа № 761/8047/24
Провадження № 2/761/5979/2024
(заочне)
08 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участі секретаря: Лишняк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Саадулаєва А.І.
Предметом позову є визнання поважними причини пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та надання ОСОБА_2 , 3-місячний термін із дня набрання законної сили рішення суду для подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті моєї матері, ОСОБА_3 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2024 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрований за місцем проживання у АДРЕСА_1 . Його мати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала на тимчасово окупованій території у АДРЕСА_2 , де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Із великими проблемами, через знайомих, позивачу передали у кінці березня 2022 року документи, видані на тимчасово окупованій території у місті Алчевську Луганської області про підтвердження смерті матері. Але 31 березня 2022 року Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві відмовив йому у видачі свідоцтва про смерть матері, оскільки видані на тимчасово окупованій території у Луганській області документи не є легітимними на території України. Оскільки документи, які видаються на тимчасово окупованій території Луганської області не беруться до уваги як законні на території України, позивач був вимушений звернутися до суду про встановлення факту смерті матері, оскільки він не мав можливості у іншому порядку та в інший спосіб зареєструвати факт смерті його матері та отримати свідоцтво про її смерть. Ці нездоланні обставини створили для нього нездоланну перешкоду для своєчасного звернення до нотаріуса про прийняття спадщини, оскільки свідоцтва про смерть чи рішення суду про встановлення факту смерті він не мав. Інших спадкоємців, які б претендували на отримання спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , не існує. Спадковим майном є пенсійний вклад померлої ОСОБА_3 в українському банку, назва якого позивачу невідома. Інше спадкове майно перебуває на окупованій території у Луганській області, яке оформити на себе позивач не має можливості. 19 вересня 2023 року позивач на підставі рішення Голосіївського районного суду про встановлення факту смерті отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_3 . 14 грудня 2023 року позивач звернувся до 10-ї державної нотаріальної контори у м. Києві про прийняття спадщини. У десятій державній нотаріальній конторі міста Києва 14 грудня 2023 року була заведена нотаріальна спадкова справа за № 71725369 у спадковому реєстрі та № 886/2023 у нотаріуса. Державним нотаріусом десятої Київської державної нотаріальної контори C.B. Шульга 14 грудня 2023 року було винесено постанову про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з мотивів, що ним своєчасно не подано у шестимісячний строк з дня смерті заяву про прийняття спадщини. Нотаріус роз'яснив йому право звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. У зв'язку із вищевикладеним, позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом до відповідача за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
В судове засідання, яке відбулось 08.07.2024 року, позивач не з'явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у його відсутності, проти заочного рішення суду заперечень не надав.
В судове засідання, яке відбулось 08.07.2024 року, представник відповідача не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрований за місцем проживання у АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки від 13 квітня 2022 року № 3001-50010226927, виданої управлінням соціального захисту Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації.
Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала на тимчасово окупованій території у АДРЕСА_2 .
Як вбачається із копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого повторно 19 листопада 2021 року Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 .
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 31.07.2023 року, яке набрало законної сили 31 серпня 2023 року, встановлено юридичний факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Алчевськ Луганської області на тимчасово окупованій території.
19 вересня 2023 року позивач на підставі рішення Голосіївського районного суду про встановлення факту смерті отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 НОМЕР_2 від 19 вересня 2023 року.
14 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до 10-ї державної нотаріальної контори у м. Києві про прийняття спадщини. У десятій державній нотаріальній конторі міста Києва 14 грудня 2023 року була заведена нотаріальна спадкова справа за № 71725369 у спадковому реєстрі та № 886/2023 у нотаріуса.
Державним нотаріусом десятої Київської державної нотаріальної контори C.B. Шульга 14 грудня 2023 року було винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з мотивів, що ним своєчасно не подано у шестимісячний строк з дня смерті заяву про прийняття спадщини. Нотаріус роз'яснив йому право звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Статтею 1269 ЦК України, передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Вказане положення також узгоджується із приписами пп. 3.21, 3.22 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, відповідно до якого, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Відповідно до статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1220 УК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно змісту ст. 1272 ЦК України, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до роз'яснень, які містяться у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (частини перша, друга та третя статті 1221 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, у даній справі є належним відповідачем територіальна громада за місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а саме Київська міська рада.
Вказаний висновок узгоджується із правовим висновком, який викладений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №428/3413/17.
Суд звертає увагу, що позивач є спадкоємцем за законом.
Разом з цим, позивач не відмовлявся від прийняття спадщини, що свідчить що визначений додатковий строк на прийняття спадщини позивачеві, не порушує права інших осіб.
Крім того, суд звертає увагу, що спадкодавець на момент смерті проживала на тимчасово окупованій території, та позивач, який є спадкоємцем проживав та проживає в м.Києві, що призвело до ускладнення своєчасного подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса.
А тому, за встановлених обставин, суд вважає, що позовну заяву, про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 280-281, 353-355 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити додатковий строк ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном в три місяці з часу набрання рішення суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: