79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.08.09 Справа№ 16/119
Господарський суд Львівської області у складі судді С. Іванчук розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс”, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Максим”, м.Самбір, Львівської області
про стягнення 4146,75 грн. заборгованості
Представники сторін:
від позивача Павліха В.І.- представник
від відповідача - не з”явився
Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс”, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Максим”, м.Самбір, Львівської області про стягнення 4146,75 грн. заборгованості, в тому числі 3933,04 грн. основного боргу, 186,82 грн. пені та 26,89 грн. - 3% річних .
Ухвалою суду від 30.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 21.07.2009р. Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 21.07.09р. Представник позивача в судове засідання 21.07.2009р з”явився, позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали суду від 30.06.2009р. виконав, докази витребувані судом представив, повідомив суд про здійснення оплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 3933,04грн., що підтверджується копією платіжного доручення №796 від 14.07.09р.
Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, у судове засідання не з'явився хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції №4466030, 4565330, жодних клопотань чи заяв на адресу суду не поступало.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву та представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
28.01.2009р. між ТзОВ „Атлантіс” (постачальник) та ТзОВ „Максим” (покупець) укладено договір поставки №572. Згідно до п.п.1.1,2.2 даного договору постачальник зобов”язується у зумовлені строки передавати (поставляти) у власність покупця алкогольну продукцію (надалі товар), а покупець зобов”язується приймати вказаний товар у власність і сплачувати за нього зумовлену договором грошову суму. Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі узгоджених з постачальником письмових замовлень покупця, що є невід”ємною частиною договору.
Відповідно до п.5.1 договору, право власності на товар, ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної, що засвідчує момент передання товару покупцю.
Покупець зобов”язаний оплатити поставлений постачальником товар протягом 14 календарних днів з моменту передання товару покупцю (п.6.2 договору).
ТзОВ „Атлантіс” поставлено ТзОВ „Максим” товар на загальну суму 4933,04 грн., що підтверджується розхідною накладною №15132 від 30.01.2009р., із якої вбачається що покупцем прийнято від постачальника зазначений у накладній товар, а також товарно-транспортною накладною серія 01 АААШ №186908 від 30.01.2009р.
Однак, відповідач свої зобов”язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно зазначеної вище розхідної накладної виконав частково, провівши оплату за поставлений товар в сумі 1000 грн., внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3933,04 грн.
ТзОВ „Атлантіс” надіслало на адресу ТзОВ „Максим” претензію від 15.05.2009р., факт надіслання якої підтверджується поштовою квитанцією №4336280, в якій позивач просить відповідача сплатити спірну суму боргу.
За правилами ст.526 ЦК України,193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Станом на день прийняття рішення відповідач здійснив оплату суми основного боргу в розмірі 3933,04грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ст.625 ЦК України позивачем правомірно нараховано 26,89 грн - 3%річних.
На підставі п. 8.3 договору №572 від 28.01.2009р. позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 186,82грн.
Згідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть доказуватися іншими засобами доказування. Відповідно до положень ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Дослідивши представлену вищеназвану накладну №15132 від 30.01.2009р., судом встановлено, що остання не містить посилання на договір поставки № 572 від 28.01.2009р., зокрема, як підставу для здійснення операцій. Інших доказів в підтвердження поставки товару згідно вказаної накладної на підставі договору №572 від 28.01.2009р. суду не надано. Враховуючи вищевикладені обставини, відсутність посилань у накладній №15132 від 30.01.2009р. на договір №572 від 28.01.2009р., та інших доказів в матеріалах справи, які б підтвердили, що поставка товару згідно вказаної накладної відбулася на виконання умов даного договору, відсутні правові підстави для нарахування пені на підставі умов даного договору. У зв”язку із наведеним, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позовні вимоги не заперечив, наведених обставин не спростував, доказів оплати заборгованості не представив.
Враховуючи вищевикладене, подані докази, надані пояснення представника позивача, позовні вимоги в частині стягнення 26,89грн.-3% річних. є обгрунтованими не спростованими та підлягають задоволенню .В частині стягнення 3933,04грн. основного боргу провадження у справі належить припинити у зв”язку із оплатою. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеній сумі позову.
Керуючись ст.ст. 4-3,33,34,35,36,43,49, 75, 82,83,84,85 ГПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Максим”, (м.Самбір, вул.Валова,24 ід.код 22394666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” (м.Львів, вул.Зелена,147, код ЄДРПОУ 30012937) - 26,89 грн. -3%річних, 97,40 грн. державного мита та 298,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
В частині стягнення 3933,04грн. основного боргу провадження у справі припинити .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя