печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31198/24-к
16 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
11.07.2024 у провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022262020002884 від 18.09.2022 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сприянні в незаконному переправленні особи через державний кордон України шляхом надання засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також у сприянні в незаконному переправленні особи через державний кордон України шляхом надання засобів, вчиненому повторно, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , являючись фізичною особою - підприємцем відомості відносно якого внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на підставі наказу Укртрансбезпеки від 24 червня 2022 року № 313 «Про прийняття рішень за результатами розгляду заяв здобувачів на отримання ліцензій» та з дотриманням вимог «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 за № 1001, на період дії воєнного стану в Україні отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень, пасажирів та вантажів автомобільним транспортом з дозволеним видом роботи: міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів).
Досудовим розслідуванням не установлено, але не пізніше дати внесення запитів (заявок) до інформаційної системи Укртрансбезпеки «Шлях», у ОСОБА_6 на думку органу досудового розслідування виник злочинний умисел спрямований на сприяння особам призовного віку в незаконному переправленні їх через державний кордон України шляхом надання останнім необхідних для цього засобів, за певну грошову винагороду. Для реалізації вказаного умислу ОСОБА_6 було залучено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших невстановлених осіб, які займалися пошуком так званих «клієнтів».
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Коровія Глибоцького р-ну Чернівецької обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України тобто у сприянні в незаконному переправленні особи через державний кордон України шляхом надання засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та у сприянні в незаконному переправленні особи через державний кордон України шляхом надання засобів, вчиненому повторно, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Орган досудового розслідування, повідомивши ОСОБА_6 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Слідчий вказав, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_6 інкримінуються злочин, покаранням за який є позбавлення волі строком до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_6 зможе виїхати за межі території України та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Вказане підтверджується обставинами злочину інкримінованого ОСОБА_6 та матеріалами провадження, зокрема, згідно інформації отриманої з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, встановлено значну кількість виїздів останнього за межі території України в період з 22.09.2022 по теперішній час, також слід звернути увагу на те, що 25.06.2024 останнім вчерговий раз здійснено перетин державного кордону України (виїзд) через пункт пропуску «Порубне».
Крім того, ОСОБА_6 може здійснювати протиправний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме на ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з метою уникнути кримінальної відповідальності, оскільки підозрюваний сприяв їхньому переправленню через державний кордон, має їхні анкетні та контактні дані, оскільки саме він вносив їхні дані до інформаційної системи Укртрансбезпеки «Шлях». Таким чином це може призвести до психологічного чи фізичного впливу на свідків з метою зміни їхніх показів.
Також, у ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Крім того, враховуючи особу ОСОБА_6 , обставини вчинення злочину, у якому він підозрюється, розуміючи, що за рухунок вчинення зазначених протиправних дій можна отримати значну суму коштів, останній може продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Доводячи існування вказаних ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
Враховуючи наведені наявні ризики жоден інший більш м'який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу - тримання під вартою, не зможе забезпечити їх запобіганню та виконанню належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що підозра є необґрунтована та ризики є нічим не підтвердженими, та не вказують на необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, захисник зазначив, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже останній має вік більше п'ятдесяти років та має другу групу інвалідності.
Підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, одружений має дітей, є фізичною особою-підприємцем (код НОМЕР_4).
ОСОБА_6 , починаючи з лютого 2022 р. по теперішній час, на постійній основі є волонтером та благодійником, здійснював/здійснює доставку гуманітарної допомоги.
Окрім цього, захисник вказав, що сторона обвинувачення обґрунтовує ризик переховування тяжкістю інкримінованого ОСОБА_6 злочину та інформацією, отриманою з ІНФОРМАЦІЯ_3 , якою встановлено значну кількість виїздів останнього за межі території України.
При цьому, виїзди за межі території України здійснювалися ОСОБА_6 на законних підставах, оскільки останній є волонтером та благодійником, здійснював/здійснює доставку гуманітарної допомоги, завжди повертався до України, у тому числі у період, починаючи з 17.09.2022 р., або дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 120222620200028884 від 18.09.2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Як стверджує сторона обвинувачення у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, 25.06.2024 р. підозрюваним в черговий раз здійснено перетин державного кордону України (виїзд з України).
При цьому, лист ІНФОРМАЦІЯ_3 № 19-38875/18/24-Вих від 04.06.2024 р. свідчить про те, що відсутня інформація про перетин ОСОБА_6 саме 25.06.2024 р. державного кордону України.
Також захисник звертає увагу, що кримінальне провадження розслідується з 18.09.2022.
Щодо ризику впливу на свідків, захисник вказує, що відсутні будь-які докази на підтвердження таких тверджень сторони обвинувачення, зокрема, відсутні покази вказаних осіб (свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ), які доводять незаконний вплив ОСОБА_6 , що здійснюється/здійснювався безпосередньо або через довірених осіб, також стороною обвинувачення не доведено, що підозрюваний володіє таким ступенем впливу на конкретних свідків.
Щодо ризику, як зазначено у клопотанні, продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_6 підозрюється, то звертаємо увагу слідчого судді, що в матеріалах клопотання про застосування запобіжного заходу відсутні будь-які докази на підтвердження таких тверджень сторони обвинувачення, отже не доведена реальність продовження ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відтак, захисник просив відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати запобіжний захід у виді застави.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, підтримав позицію захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Так, в ході розгляду встановлено, що 10.07.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Коровія Глибоцького р-ну Чернівецької обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні в незаконному переправленні особи через державний кордон України шляхом надання засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та у сприянні в незаконному переправленні особи через державний кордон України шляхом надання засобів, вчиненому повторно, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обгрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні вказаних злочинів підтверджується наступними матеріалами: протоколом огляду місця події від 17.09.2022, проведеного у пункті пропуску «Порубне», що в с. Тереблече Чернівецької області, за участю ОСОБА_9 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.09.2022;протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.09.2023, з показів якого встановлено, що у кінці серпня на початку вересня 2022 року, ОСОБА_9 маючи на меті виїхати за межі території України, а саме до Республіки Польща, звернувся до ОСОБА_8 , який за грошову винагороду в розмірі 500 доларів США, запропонував останньому виїхати за допомогою інформаційної системи Укртрансбезпеки «Шлях» в якості водія пасажирського автомобільного транспорту з міжнародних перевезень. В подальшому ОСОБА_8 скинув ОСОБА_9 фото із інформаційної системи Укртрансбезпеки «Шлях» із зображенням електронної заявки перевізника ОСОБА_6 на перетин кордону у якій відображено інформацію про те, що ОСОБА_9 як водій транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, моделі SPRINTER 316, д.н.з. НОМЕР_1 (Запис № НОМЕР_2 ) 17.09.2022 планує перетнути кордон у пункті пропуску «Порубне». 17.09.2022 ОСОБА_9 спробував два рази здійснити перетин кордону, однак через відсутність трудового договору із ФОП ОСОБА_6 останнього не пропустили. Крім того, під час зустрічі із ОСОБА_8 , останній надавав поради та вказівки, які саме дії необхідно вчиняти під час перетину державного кордону та як поводитись при спілкуванні з працівниками органів державної прикордонної служби, а також зазначив, що перетин кордону необхідно здійснити у вечірню пору доби;протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 від 21.09.2022, у якому виявлено листування із ОСОБА_8 . Зокрема 17.09.2022 ОСОБА_8 надсилає ОСОБА_9 текстове повідомлення наступного змісту «Якщо питаються, куди: південь Франції місто нім. Де автобус? На ремонті. Волонтер», а також фотознімок з інформаційної системи Укртрансбезпеки «Шлях» із зображенням електронної заявки перевізника ОСОБА_6 на перетин кордону у якій відображено інформацію про те, що ОСОБА_9 як водій транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, моделі SPRINTER 316, д.н.з. НОМЕР_1 (Запис № НОМЕР_2 ) 17.09.2022 планує перетнути кордон у пункті пропуску «Порубне». Також зафіксовано телефонні дзвінки між вказаними особами;протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.09.2022; інформацією отриманою від Державної служби України з безпеки на транспорті, зокрема інформацією, яка міститься в Єдиному комплексі інформаційних систем Укртрансбезпеки стосовно заявок ФОП ОСОБА_6 , однією із яких є заявка № 513575 створена 16.09.2022 на виїзд ОСОБА_9 17.09.2022 за кордон на транспортному засобі, який на підставі договору оренди належить ОСОБА_6 та заявка № 623283 створена 15.10.2022 на виїзд ОСОБА_10 за кордрн;протоколом обшуку від 10.11.2022, проведеного за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 . в ході якого вилучено копії документів на осіб, витяги заявок з інформаційної системи Укртрансбезпеки «Шлях» та витяг заявки з інформаційної системи Укртрансбезпеки «Шлях» від 14.10.2022 щодо перетину кордону ОСОБА_10 , в якості водія транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, моделі SPRINTER 516, д.н.з. НОМЕР_3 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.04.2023, який у своїх показах повідомив, що маючи намір виїзду до Французької Республіки звернувся до знайомого ОСОБА_6 , який за грошову винагороду у розмірі 250 Євро вніс його до інформаційної системи Укртрансбезпеки «Шлях», як водія, не маючи при цьому трудових відносин, що дало можливість ОСОБА_10 безперешкодно 16.10.2022 перетнути державний кордон України;інформацією отримаю від Державної служби України з безпеки на транспорті від 26.04.2023, щодо наявності у ФОП ОСОБА_6 діючої ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень, пасажирів та вантажів автомобільним транспортом з дозволеним видом роботи: міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів);іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, інкримінованому йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Долучені до клопотання докази, містять дані щодо можливої обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, так як на думку слідчого судді він є занадто суворий та не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні, оскільки стороною обвинувачення не долучено достатніх доказів. Які б свідчили, що до підозрюваного потрібно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Зокрема, при розгляді клопотання встановлено, що вищенаведені у клопотанні слідчого ризики не містять переконливого обґрунтування, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який є винятковим, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Фактично ці ризики, за переконанням слідчого судді, мають мінімізований ступінь їх здійснення, а слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні не довели обставин, які свідчать про недостатність застосування щодо ОСОБА_6 м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання вказаним ризикам.
Так, слідчий суддя бере до уваги, що досудове розслідування здійснюється з 2022 року, підозрюваному було відомо про нього, однак останній перетинав кордон та повертався до України, а тому ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, на думку слідчого судді є перебільшеним.
Також, на думку слідчого судді ризик впливу на свідків, на думку слідчого судді є недоведеним, оскільки реальних доказів впливу на свідків органом досудового розслідування не було надано.
Окрім цього, суд критично відноситься до заявленого ризику щодо продовження вчинення кримінального правопорушення, оскільки він є передчасним та недоведеним.
Відтак, доводи сторони зхаситу щодо недоведесоті наявніості ризики є обґрунтованими.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскільки в матеріалах провадження відсутні достатні дані перешкоджання ходу досудового розслідування та здійснення тиску на свідків, не знайшли свого підтвердження, переховування від органів досудового розлідування враховуючи обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у зазначеному кримінальному правопорушенні, дані про особу підозрюваного та стан його здоров'я, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді застави.
Частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Таким чином, з врахуванням зазначеного саме застава, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, оскільки з врахуванням обставин на які посилається орган досудового розслідування є необхідність у даному запобіжному заході, з метою запобігання ризикам та досягнення мети криіманального провадження.
З урахуванням конкретних обставин справи, даних про майновий та сімейний стан підозрюваного, його вік, тяжкість кримінального правопорушення, яке йому інкримінуються, слідчий суддя вбачає необхідність визначити заству в розмірі розмірі 50 прожиткових мінімумів, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн. 00 коп., який на думку суду, є співмірним обставинам вчиненню кримінального правопорушення, та таким який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Окрім цього, одночасно слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною 5 ст. 194 КПК України, у межах строку проведення досудового розслідування, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 50 прожиткових мінімумів, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн. 00 коп., з одночасним покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною 5 ст. 194 КПК України, у межах строку проведення досудового розслідування, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, визначити в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022262020002884 від 18.09.2022, а саме до 10.09.2024 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до частини 6 статті 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до частини 8 статті 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12