15.07.2024 Справа № 756/16220/18
Унікальний номер 756/16220/18
Номер провадження 4-с/756/67/24
15 липня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.
секретаря судового засідання - Крикуна І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві скаргу Центрального управління справами Міністерства оборони України, особа, бездіяльність якої оскаржується: старший державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Браташов Антон Володимирович, боржник: ОСОБА_1 , на дії головного державного виконавця,
12 червня 2024 року представник скаржника Центрального управління справами МОУ - Дурманенко М.І. за допомогою документа сформованного в сиситемі «Електронний суд» звернулаася до суду зі скаргою, в якій просить: визнати дії старшого виконавця Оболонського відділу Браташова А.В. неправомірними; скасувати постанову старшого державного виконавця Оболонського відділу Браташова А.В. від 31 січня 2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_2; зобов'язати старшого державного виконавця Оболонського відділу Браташова А.В. у виконавчому провадження № НОМЕР_2 реалізувати права надані йому ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема: одержати безоплатно від державних органів, підприємств, установ організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; звернутися до суду з вмотивованим судовим рішенням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника для того, щоб виявити в ньому майно, на яке можна звернути стягнення; накласти арешт на майно боржника, опечатати його, вилучити, чи передати майно боржника на зберігання та спробувати реалізовувати його в установленому законом порядку; здійснити реєстрацію обтяжень майна боржника в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; звернутися із поданням до суду про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення; викликати боржника як фізичну особу з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; накласти на боржника стягнення у вигляді штрафу як на фізичну особу у випадках, передбачених законом за умисне невиконання судового рішення та унаслідок не сприяння державному виконавцю щодо примусового виконання судового рішення; вимагати від боржника надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням суду; якщо боржник без поважних причин не з'являвся за викликом виконавця, звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
В обґрунтування поданої скарги зазначає, що в провадженні Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва 756/16220/18, виданого 23 листопада 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України судового збору у розмірі 440,50 грн.
31 травня 2024 року головним державним виконавцем Браташовим А.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Скаржник вважає, що державний виконавець не виконав всі необхідні виконавчі дії, передбачені ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» з метою примусового виконання виконавчого документу, що свідчить про те, що державним виконавцем не вжито усіх можливих заходів для фактичного виконання рішення суду і всупереч вимог закону винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2024 року скаргу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
18 червня 2024 року на офіційну електронну адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 25 червня 2024 року.
25 червня 2024 року судове засідання не відбулося через відсутність електропостачання в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва. Розгляд скарги відкладено до 03 липня 2024 року.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року витребувано у старшого державного виконавця Браташова А.В. для огляду в судовому засіданні оригінали матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2. Розгляд справи відкладено до 15 липня 2024 року.
Сторони в судове засідання 15 липня 2024 року не з'явилися. Від представника скаржника надійшла заява, в якій просив проводити судове засідання за його відсутності, вимоги скарги підтримав, просив задовольнити. Від старшого державного виконавця Браташова А.В. надійшли оригінали матеріалів виконавчого провадження, надані суду для огляду.
Зважаючи на положення ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності вказаних осіб, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що наявні підстави для частковго задоволення скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09 грудня 2020 року рішенням Оболонського районного суду м. Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року, позов Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_2 звільнити кімнату АДРЕСА_1 ; зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звільнити кімнату АДРЕСА_2 ; зобов'язано ОСОБА_4 звільнити кімнату АДРЕСА_4 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
На виконання вказаного рішення суду 23 листопада 2021 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №756/16220/18, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України судового збору в розмірі 440,50 грн.
12 квітня 2024 року стягувачем направлено до Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) заяву про примусове виконання рішення суду на підставі виконавчого листа №756/16220/18 в частині стягнення з ОСОБА_5 судового збору.
22 квітня 2024 року старшим державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Браташовим А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.
31 травня 2024 року старшим державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)Браташовим А.В. винесено постанову повернення виконавчого документа стягувачу. Встановлено, що майно (доходи) боржник, на яке може бути звернено стягнення державним виконавцем не виявлено, а здійснені державним виконавцем відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна (доходів) виявилися безрезультатними.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Засадами виконавчого провадження є також верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об'єктивність тощо, відповідно до яких виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупередженого, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавці дії.
За приписами ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов'язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, яке було досліджено судом, 22 квітня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, у зв'язку з несплатою заборгованості.
З акту державного виконавця від 31 травня 2024 року, вбачається, що боржнику на праві власності належить 1/4 частина квартири АДРЕСА_3 . Однак сума боргу не дозволяє звернути стягнення на нерухоме майно. За адресою, вказаною у виконавчому документі, зі слів мешканців квартири - родичів боржника, ОСОБА_1 не проживає досить тривалий час, оскільки постійно переїжджає разом з чоловіком по військовим частинам.
Суд погоджується з твердженнями скаржника та приходить до переконання, що державним виконавцем у межах виконавчого провадження не вжито всі передбачені законом «Про виконавче провадження» виконавчі дії та процесуальні заходи, направленні на виконання рішення суду, вжиття до боржника будь-яких передбачених законом заходів, в тому числі опису майна, яке є в приміщенні квартири, 1/4 частина якої належить боржнику, крім того не використане право на звернення до суду з відповідними заявами та поданнями (передбаченими законом).
Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».
На підставі вказаного суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог скарги Центрального управління справами Міністерства оборони України, а саме визнання дій старшого державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Браташова А.В. неправомірними та скасування постанови від 31 травня 2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.
Саме такий спосіб захисту прав стягувача шляхом визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови суд вважає достатнім та ефективним в даному випадку, тому в частині вимог скарги про зобов'язання державного виконавця реалізувати права надані йому ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» відмовляє.
Керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, суд
Задовольнити частково скаргу Центрального управління справами Міністерства оборони України, особа, бездіяльність якої оскаржується: старший державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Браташов Антон Володимирович, боржник: ОСОБА_1 , на дії головного державного виконавця.
Визнати дії старшого державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Браташова Антона Володимировича неправомірними.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Браташова Антона Володимировича від 31 травня 2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 15 липня 2024 року.
Суддя І.С. Шролик