Справа № 755/11438/24
1-кс/755/2399/24
"15" липня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024011000000167 від 20.06.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ст. 436, ч. 3 ст. 436-2 КК України,
Слідчий в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024011000000167 від 20.06.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ст. 436, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Клопотання погоджено з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, слідчим управлінням Головного управління СБ України в АР Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000167 від 20.06.2024 року за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 6 ст. 111-1 КК України, тобто у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, за відсутності ознак державної зради; ст. 436 КК України, тобто у публічних закликах до агресивної війни, а також розповсюдженні матеріалів із закликами до вчинення таких дій; ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України, тобто у виправдовуванні тимчасової окупації частини території України, вчиненому з використанням засобів масової інформації.
Досудовим розслідуванням встановлені фактичні дані про те, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2014 року активно сприяв та сприяє окупаційній владі РФ на тимчасово окупованій території АР Крим, здійснюючи інформаційну діяльність на підтримку держави-агресора та її окупаційної адміністрації, публічно закликає до агресивної війни і розповсюджує матеріали з такими закликами, а також виправдовує тимчасову окупацію частини території України з використанням засобів масової інформації.
Зокрема, з 2014 року ОСОБА_4 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення факту окупації Автономної Республіки Крим з боку РФ, перебуваючи на території Автономної Республіки Крим та будучи власним кореспондентом АТ «Телекомпания НТВ», з власної ініціативи, добровільно розпочав створення та поширення матеріалів, спрямованих на формування інформаційного проросійського простору серед населення АР Крим, а також, на суспільну свідомість мешканців АР Крим, шляхом просування проросійських наративів, що є складовою частиною внутрішньополітичної стратегії Російської Федерації на окупованих територіях.
Розпорядженням, так званого «Совета Министров Республики Крым» від 03.10.2018 року № 1162-р, ОСОБА_4 за його добровільною згодою призначено до складу колегії, так званого «Министерства внутренней политики, информации и связи Республики Крым», внаслідок чого, останній став радником з інформаційної політики, так званого «Главы Республики Крым».
Далі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.12.2018 року, ОСОБА_4 добровільно обійняв посаду генерального продюсера «Автономної некомерційної телерадіокомпанії (далі - АНО) «Телерадиокомпания « Крым » (створена 07.07.2014 року на підставі розпорядження «Совета Министров Республики Крым» № 634-р), до складу якої входить 16 проросійських ЗМІ, яка також є підвідомчою організацією органу окупаційної влади Криму, так званого «Министерства внутренней политики, информации и связи Республики Крым».
Будучи генеральним продюсером «АНО «Телерадиокомпания «Крым» та радником з інформаційної політики, так званого «Главы Республики Крым», ОСОБА_6 умисно здійснював та здійснює інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором, спрямовану на підтримку держави-агресора та її окупаційної адміністрації, публічно закликає до агресивної війни і розповсюджує матеріали з такими закликами, а також виправдовує тимчасову окупацію частини території України з використанням засобів масової інформації.
Так, у період з 2022 року до теперішнього часу громадянин України ОСОБА_4 , використовуючи власний акаунт-сторінку інтернет-профілю соціально орієнтованого ресурсу Всесвітньої мережі Інтернет «ВКонтакте», позначеного як « ОСОБА_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також, власний телеграм-канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , систематично розповсюджує матеріали, спрямовані на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, публічно закликає до агресивної війни і розповсюджує матеріали з такими закликами, а також розповсюджує матеріали, в яких міститься виправдовування тимчасової окупації частини території України, пропагує символ «Z».
Разом із тим, інтернет-видання (веб-сайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, а відтак є засобом масової інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону України «Про інформацію», масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.
Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.
Визначення поняття «аудіовізуальна інформація» міститься у статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», відповідно до якої аудіовізуальна інформація - будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про телекомунікації», інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про інформацію» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
З огляду на викладене інформація, яка поширюється через мережу Інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно, є масовою інформацією. Оскільки соціальні мережі та телеграм-канали діють в інтернет-просторі й інформація, яка у них розміщується є загальнодоступною (якщо власник не обмежив до них доступ), то соціальні мережі і телеграм-канали є засобами, за допомогою яких така інформація поширюється серед необмеженого/невизначеного кола осіб.
Зокрема, 14.03.2022 року, об 11 годині 33 хвилини, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою поширення у російському та українському (на тимчасово окупованих територіях) інтернет-просторі інформації, яка за своїм об'єктивним змістом спрямована на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, використовуючи власну сторінку (акаунт) у соціальній мережі «ВКонтакте» під назвою « ОСОБА_4 » (посилання на профіль: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), як засіб масової інформації, від свого імені поширив текстове повідомлення. Досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаному текстовому повідомленні містяться публічні висловлювання, спрямовані на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації.
Того ж дня, 14.03.2022 року, о 13 годині 27 хвилин, перебуваючи у невстановленому місці та діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 за допомогою власного телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , використовуючи останній як засіб масової інформації, поширив тотожне за змістом, що й на власній сторінці (акаунті) у соціальній мережі «ВКонтакте», текстове повідомлення. Досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаному текстовому повідомленні містяться публічні висловлювання, спрямовані на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації.
Далі, 15.03.2022 року, о 17 годині 42 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою поширення у російському та українському (на тимчасово окупованих територіях) інтернет-просторі інформації, яка за своїм об'єктивним змістом спрямована на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, використовуючи власну сторінку (акаунт) у соціальній мережі «ВКонтакте» під назвою « ОСОБА_4 » (посилання на профіль: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), як засіб масової інформації, від свого імені поширив зображення літери «Z», розфарбованої у триколор - прапор Росії, нижче якого розмістив текстове повідомлення. Досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаному зображенні літери «Z», розфарбованої у триколор - прапор Росії та текстовому повідомленні містяться публічні висловлювання, спрямовані на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації.
Крім цього, 15.03.2022 року, о 19 годині 41 хвилина, перебуваючи у невстановленому місці та діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 за допомогою власного телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , використовуючи останній як засіб масової інформації, поширив тотожне за змістом, що й на власній сторінці (акаунті) у соціальній мережі «ВКонтакте», вищевказане зображення літери «Z», розфарбованої у триколор - прапор Росії, нижче якого розмістив текстове повідомлення. Досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаному зображенні літери «Z», розфарбованої у триколор - прапор Росії та текстовому повідомленні містяться публічні висловлювання, спрямовані на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.111-1 КК України, а саме у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, за відсутності ознак державної зради.
Також, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , будучи генеральним продюсером «АНО «Телерадиокомпания «Крым» та радником з інформаційної політики т.зв. «Главы Республики Крым», за допомогою власної акаунт-сторінки інтернет-профілю соціально орієнтованого ресурсу Всесвітньої мережі Інтернет «ВКонтакте», позначеного як « ОСОБА_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також, власного телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 особисто публічно закликав до агресивної війни і розповсюдив матеріали із закликами до агресивної війни.
Так, 13.03.2022 року, о 15 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою поширення у російському та українському (на тимчасово окупованих територіях) інтернет-просторі матеріалів із закликами до агресивної війни, використовуючи власну сторінку (акаунт) у соціальній мережі «ВКонтакте» під назвою « ОСОБА_4 » (посилання на профіль: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), як засіб масової інформації, від свого імені публічно закликав до агресивної війни і розповсюдив матеріали із закликами до агресивної війни, опублікувавши текстове повідомлення. Досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаному тестовому повідомленні містяться висловлювання, виражені у формі закликів до агресивної війни.
Того ж дня, 13.03.2022 року, о 17 годині 09 хвилин, перебуваючи у невстановленому місці та діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 за допомогою власного телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , використовуючи останній як засіб масової інформації, від свого імені публічно закликав до агресивної війни і розповсюдив матеріали із закликами до агресивної війни, опублікувавши тотожне за змістом, що й на власній сторінці (акаунті) у соціальній мережі «ВКонтакте», текстове повідомлення. Досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаному тестовому повідомленні містяться висловлювання, виражені у формі закликів до агресивної війни.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 436 КК України, а саме у публічних закликах до агресивної війни, а також розповсюдженні матеріалів із закликами до вчинення таких дій.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , будучи генеральним продюсером «АНО «Телерадиокомпания «Крым» та радником з інформаційної політики, так званого «Главы Республики Крым», за допомогою власної акаунт-сторінки інтернет-профілю соціально орієнтованого ресурсу Всесвітньої мережі Інтернет «ВКонтакте», позначеного як « ОСОБА_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також, власного телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 умисно поширив матеріали, в яких міститься виправдовування тимчасової окупації частини території України.
Зокрема, 15.03.2022 року, о 17 годині 42 хвилини, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою поширення у російському та українському (на тимчасово окупованих територіях) інтернет-просторі матеріалів, в яких міститься виправдовування тимчасової окупації частини території України, використовуючи власну сторінку (акаунт) у соціальній мережі «ВКонтакте» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (посилання на профіль: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), як засіб масової інформації, від свого імені опублікував зображення літери «Z», розфарбованої у триколор - прапор Росії, нижче якого розмістив текстове повідомлення. Досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаному зображенні літери «Z», розфарбованої у триколор - прапор Росії та текстовому повідомленні міститься виправдовування тимчасової окупації частини території України.
Того ж дня, 15.03.2022 року, о 19 годині 41 хвилина, перебуваючи у невстановленому місці та діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 за допомогою власного телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , використовуючи останній як засіб масової інформації, поширив тотожне за змістом, що й на власній сторінці (акаунті) у соціальній мережі «ВКонтакте», вищевказане зображення літери «Z», розфарбованої у триколор - прапор Росії, нижче якого розмістив текстове повідомлення. Досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаному зображенні літери «Z», розфарбованої у триколор - прапор Росії та текстовому повідомленні міститься виправдовування тимчасової окупації частини території України.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто у виправдовуванні тимчасової окупації частини території України, вчиненому з використанням засобів масової інформації.
06 червня 2024 у кримінальному провадженні № 42022010000000076 від 06.07.2022 року складено письмове повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Сімферополя, Автономної Республіки Крим, документованому паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Київським РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в Криму, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
11 червня 2024 року в зв'язку з тим, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, письмове повідомлення про підозру та повістки про його виклик на 17.06.2024 року, 18.06.2024 року та 19.06.2024 року йому вручені у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, тобто шляхом опублікування повідомлення про підозру та повісток у випуску № 118 (7778) від 11.06.2024 року газети «Урядовий кур'єр», а також, на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім цього, 11.06.2024 року за допомогою додатку «WatsApp» на номер мобільного телефону НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_4 , а також, на особисту сторінку ОСОБА_4 у соціальній мережі «Одноклассники» ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та на поштові скриньки, якими користується ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 ) були відправлені та доставлені повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_4 до слідчого управління ГУ СБУ в АР Крим на 17.06.2024 року, 18.06.2024 року та 19.06.2024 року.
20 червня 2024 року постановою прокурора виділено з кримінального провадження № 42022010000000076 від 06.07.2022 року матеріали досудового розслідування за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України, в окреме кримінальне провадження № 22024011000000167.
Незважаючи на вжиті заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_4 про підозру та направлені йому повістки, останній за викликами до слідчого не прибув, причин неприбуття та жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав.
У зв'язку із викладеним, в органу досудового розслідування з'явились обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування та суду.
Крім цього, 19.06.2024 року під час проведення огляду телеграм-каналу ОСОБА_4 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) отримано докази ознайомлення підозрюваного ОСОБА_4 з направленим йому повним текстом повідомлення про підозру та повістками про його виклик до слідчого управління ГУ СБУ в АР Крим на 17.06.2024 року, 18.06.2024 року та 19.06.2024 року, а також, докази наміру останнього ухилитись від органів розслідування і суду на ТОТ АР Крим.
21 червня 2024 року в зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності та його місцезнаходження невідоме, підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У свою чергу, санкції ч. 6 ст. 111-1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України передбачають можливість застосування конфіскації майна, як додаткового виду покарання.
Документами, які підтверджують право власності на майно (автомобіль), яке підлягає арешту, є відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Згідно з даним реєстром, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 від 23.01.2004, є власником легкового автомобілю марки «MITSUBISHI PAJERO», номер та серія знаку: НОМЕР_5 , дата реєстрації 06.04.2009, VIN: НОМЕР_6 .
Вбачається, що застосування зазначених обмежень надасть можливість зберегти майно (автомобіль), унеможливить його подальше відчуження та забезпечить можливість його конфіскації, як додаткового виду покарання.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.
Таким чином, з метою запобігання можливості приховування та відчуження майна (автомобілю) підозрюваного, необхідно накласти арешт із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Крім того, з метою забезпечення арешту майна, запобігання зникненню, втрати або пошкодження арештованого майна (автомобіля) та забезпечення його схоронності, слідчий просить розглядати дане клопотання без повідомлення власника даного майна.
У судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Розгляд клопотання відбувався за відсутності власника майна, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 20.06.2024 року за № 22024011000000167 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ст. 436, ч. 3 ст. 436-2 КК України, яке виділено з кримінального провадження № 42022010000000076 від 06.07.2022 року.
Клопотання подано старшим слідчим в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 .
У клопотанні зазначено підстави, у зв'язку з якими необхідно накласти арешт на майно та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто, клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, 06.06.2024 року складено повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ст. 436, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
У зв'язку з перебуванням ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України, повідомлення про підозру йому вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур'єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (випуск № 118 (7778) від 11.06.2024 року) та 11.06.2024 року - на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Санкцією ч. 6 ст. 111-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Крім того, санкцією ч. 3 ст. 436-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Зокрема, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, легковий автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO», номер та серія знаку: НОМЕР_5 , дата реєстрації 06.04.2009, VIN: НОМЕР_6 , на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи вище викладені обставини, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є співрозмірним завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170-175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024011000000167 від 20.06.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ст. 436, ч. 3 ст. 436-2 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме легковий автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO», номер та серія знаку: НОМЕР_5 , дата реєстрації 06.04.2009, VIN: НОМЕР_6 , на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони територіальним органам з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України (сервісним центрам МВС) та центрам надання адміністративних послуг вчиняти реєстраційні дії, пов'язані із вказаним майном.
Копію ухвали направити слідчому для виконання та опублікувати на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора для відома власнику майна.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: