Справа №:755/1999/24
"24" червня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Бовкун М.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Лукацька Л.Г.,
інші учасники справи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Десята київська державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Десята київська державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту.
Згідно заявлених вимог, позивач просила суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частина квартири АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що спадкодавець проживав у вказаній квартирі з 1979 року, проте був зареєстрований за іншою адресою. Позивач звернулась до Десятої київської державна нотаріальна контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса від 29 серпня 2023 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав пропуску позивачем строку для прийняття спадщини та відсутності доказів фактичного прийняття спадщини. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 не був одружений, дітей не мав, позивач із сином були єдиною сім'єю.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання, витребувано з Десятої київської державна нотаріальна контори завірену належним чином копію спадкової справи №111/2020, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . (а.с.28-30)
12 квітня 2024 року від представника відповідача Київської міської ради - Марченко Г.А. надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому представник, зважаючи на докази в матеріалах справи, просила суд ухвалити рішення згідно чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради. (а.с.46-48)
29 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лукацька Л.Г. подала до суду заяву про зміну предмету позову, яка ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2024 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, за заявою представника позивача залишена без розгляду.
07 травня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лукацька Л.Г. подала до суду заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом. (а.с.108-109)
Згідно заявлених вимог, позивач просить суд встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частину квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2024 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с.113-114)
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лукацька Л.Г. в судовому засіданні вимоги позовної заяви, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити, надала пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві та додатково пояснила, що спадкодавець з 1979 року і до дня смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , позивач також постійно проживала за цією ж адресою.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просила позов задовольнити та пояснила, що вона з чоловіком постійно проживали за адресою: АДРЕСА_2 з 1977 року, з народження за цією ж адресою постійно проживали з ними їх сини, один з яких є спадкодавцем.
Представник відповідача Київської міської ради - Марченко Г.А. в судове засідання не з'явилась, у відзиві просила розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.
Представник третьої особи Десятої київської державної нотаріальної контори - Гаєвська О.О. в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву, в якій просила розглядати за відсутності представника третьої особи.
Суд, вислухавши пояснення позивача, її представника, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.
Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у ч. 3, 4 ст. 1268, ст. 1269, 1270 ЦК України.
Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.9, 90).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.10, 111).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло все належне йому на час смерті майно, адже відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
29 серпня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Десятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в якій також просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом. (а.с.66)
Цього ж числа державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори Домашенко В.В. винесено постанову про відмову, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини. (а.с.70)
За матеріалами спадкової справи вбачається відсутність інших осіб, які б у встановлені законом строки прийняли спадщину.
Як убачається з копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 , позивач з 10 листопада 1977 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.68-зворот - 69)
Місце проживання ОСОБА_2 з 06 серпня 1998 року було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 67-зворот)
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №020-2184, виданого 27 вересня 2019 року КМКБСМЕ, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_2 . (а.с.14)
Свідок ОСОБА_3 суду показав, що він є сином позивача і зазначив, що ОСОБА_2 постійно проживав в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 по день смерті, сім'ї в нього не було, зазначив, що брат помер в цій квартирі, оскільки швидка не встигла приїхати. Позивач також постійно проживала в цій квартирі до часу смерті брата, фактично жила на дві квартири.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона є сестрою позивача. Зазначила, що позивач постійно з 1977 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 , її син ОСОБА_2 з народження також постійно проживав за цією ж адресою, звідки позивачем і було викликано швидку допомогу, проте останній помер. Також показала, що за адресою: АДРЕСА_3 родиною позивача було збудовано кооперативну квартиру, де зареєстрували ОСОБА_2 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що вона є троюрідною сестрою позивача, проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Зазначила, що ОСОБА_2 в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 проживав весь час, скільки вона пам'ятає, точно з 2000 року, і до дня смерті. Позивач також постійно поживала за цією ж адресою, з часу - за п'ять років до смерті бабусі і до дня смерті ОСОБА_2 . Позивач викликала швидку сину за цією адресою.
Вказані вище докази в їх сукупності свідчать проте, що на час смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та спадкодавець постійного проживали разом отже позивач, яка згідно положень ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги померлого ОСОБА_2 , у відповідності до положень ч.3 ст.1268 ЦК України, є такою що прийняла спадщину.
З огляду на викладене вимоги позовної заяви про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є обґрунтованими.
Разом із тим, враховуючи, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, визначення конкретного об'єкта спадкування при встановленні факту прийняття спадщини суперечить вимогам ст.1218 ЦК України.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Десята київська державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту, є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, шляхом встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . В частині визначення об'єкту спадкування, який прийняла позивач у спадщину, позов задоволенню не підлягає з наведених вище підстав.
Враховуючи, що належним відповідачем в даній справі, яким є Київська міська рада, права позивача порушені, не визнані чи оспорені не були, позивач не ставить питання про стягнення з відповідача судового збору, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1216-1218, 1261, 1268-1270 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141, місцезнаходження: м.Київ, вул. Хрещатик, буд. 36), третя особа - Десята київська державна нотаріальна контора, (місцезнаходження: м.Київ, вул. Бажова, буд. 13/9) про встановлення юридичного факту - задовольнити частково.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
В іншій частині позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 03 липня 2024 року.
Суддя: