Справа № 755/8495/24
"18" липня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12024100040000739, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 лютого 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.06.2024 ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Судом визнано доведеним, що в умовах дії воєнного стану на території України, 28.02.2024 приблизно о 22 год. 30 хв., тобто під час дії воєнного стану, ОСОБА_6 перебував в салоні автобусу № 115, який рухався від зупинки громадського транспорту «Березняки» до проспекту Соборності, 15-Б, де помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_4 , який разом із своїми знайомими їхав у вказаному автобусі, та у якого у правій зовнішній кишені куртки, знаходився мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro» з сім-картою мобільного оператора «Водафон» з номером телефону НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 .
В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, та його дії залишаються таємними, перебуваючи біля ОСОБА_4 , своєю рукою вийняв з правої зовнішньої кишені верхнього одягу останнього, мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro» з сім-картою мобільного оператора «Водафон» з номером телефону НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 , вартістю 47 424 гривень 00 копійок.
В подальшому, ОСОБА_6 , утримуючи при собі таємно викрадене майно, яке стало об'єктом злочинного посягання, вийшов із салону автобусу № 114 на зупинці громадського транспорту, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Соборності, 15-Б , та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_6 завдав потерпілому ОСОБА_4 , матеріальної шкоди на суму 47 424 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, суму заподіяної шкоди, вказавши на дату, мету та спосіб вчинення злочину.
Зокрема розказав, що 28 лютого 2024 року після 22 години він перебував у салоні маршрутного таксі №115, коли побачив у пасажира в кармані мобільний телефон «Iphone 14 Pro» та наблизившись до нього він обережно його дістав та вийшов на зупинці. Вказаний телефон він продав за 6000 грн., 4000 грн. з яких залишив собі.
Щиро розкаявся, просив суворо його не карати.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 та тих, що стосуються вирішення питання щодо долі речових доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Винуватість ОСОБА_6 ,який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 , вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
При цьому, відповідно до ст.337 КПК судовий розгляд проводиться тільки стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, тільки в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_6 суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, обвинувальний акт не мітить.
При написанні імені обвинуваченого суд керується копією паспорту обвинуваченого, оскільки сам паспорт ним втрачений та ще не відновлений та паспортом мами обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно якого ім'я ОСОБА_6 зазначено, як ОСОБА_6.
Отже, обираючи покарання ОСОБА_6 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкцій ч. 4 ст. 185 КК України, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який був засуджений за злочин проти власності Дніпровським районним судом міста Києва, неодружений, непрацевлаштований, має реєстрацію, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває. Перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11.03.2001 року з діагнозом: Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності.
З огляду на зазначене, враховуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за потрібне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, в межах передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України та які наближені до мінімальних, враховуючи конкретні обставини справи та позицію обвинуваченого, який добровільно розповів про обставини вчиненого, та саме така поведінка обвинуваченого забезпечила виконання таких завдань кримінального провадження як швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд.
Водночас, судом встановлено, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.06.2024 ОСОБА_6 було засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Кримінальне правопорушення (злочин) за який засуджується ОСОБА_6 цим вироком було вичинено 28.02.2024.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій зазначеної статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Ураховуючи, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення до постановлення попереднього вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 11.06.2024, яким його визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, остаточне покарання ОСОБА_6 слід призначити за правилами ст. 70 ч.4 КК України, тобто за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.06.2024, більш суворим, що призначено цим вироком.
При цьому судом враховано, що вчинення особою не одного, а двох злочинів має визначальний вплив на висновки суду про можливість виправлення особи без відбування покарання та враховуючи, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.06.2024 ОСОБА_6 було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.
Під час досудового розслідування та судового розгляду в рамках справи, що розглядається стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід не застосовувався. А тому, вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження суд враховує тяжкість призначеного обвинуваченому покарання, вік, стан здоров'я, соціальні зв'язки останнього, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризик вчинити нове кримінальне правопорушення.
Отже, до набрання вироком законної сили слід застосувати до ОСОБА_6 , який вже перебуває під вартою, запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк відбування покарання ОСОБА_6 , рахувати з 18 липня 2024 року.
При цьому, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання за цим вироком ОСОБА_6 необхідно зарахувати весь строк покарання, яке він відбув за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.06.2024.
Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов судом не розглядався, процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.
Керуючись ст. 373 - 376 КПК, суд -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Відповідно до вимог частини 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.06.2024, більш суворим, призначеним за цим вироком, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 місяць позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто 18 липня 2024 року.
До набрання вироком законної сили, обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою, але не більше ніж на 60 днів.
Зарахувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбуття покарання за правилами ст. 72 КК України строк його попереднього ув'язнення в період з 29.05.2023 по 31.05.2023, тобто з моменту затримання, згідно протоколу затримання від 29.05.2023, до моменту звільнення 31.05.2023 з-під варти у зв'язку за ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31.05.2023 та з 22 березня 2024 року по 18 липня 2024 року.
Речові докази:
- DVD-R диск - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_9