Справа №:755/10799/24
Провадження №: 2/755/6606/24
"17" липня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши клопотання представниці позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, -
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна, провадження у якій було відкрито ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2024 за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
До позовної заяви долучено клопотання представниці позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів, у якому просить суд: витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію про перебування на військовій службі відповідача ОСОБА_3 , отримання заробітної плати та адресу поштової військової частини, де перебуває на службі відповідач, посилаючись на те, що отримана інформація надасть можливість утримувати із заробітної плати відповідача заборгованість на аліменти та в подальшому отримувати аліменти.
Суд, вивчивши доводи поданого клопотання, матеріали справи, доходить наступного.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: стягнути з відповідача на їх користь, неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 72915,00 грн. по виконавчому провадженню № НОМЕР_1.
За приписами ч. 2 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
У відповідності до ч. 2 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Таким чином, викладене свідчить про те, що стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини здійснюється на основі довідки-розрахунку заборгованості складеного виконавцем, відтак посилання представниці позивачки, покладені в основу даного клопотання, не містять обґрунтованих доводів, у розрізі заявленого спору, для задоволення клопотання про витребування заявленої інформації та не стосуються предмету доказування у даній справі.
Крім того, за змістом ч. 1, п.1 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Таким чином, у ході примусового виконання рішення суду саме на виконавця покладається обов'язок щодо встановлення місця роботи боржника, отримання ним доходів, у тому числі за місцем роботи, задля примусового виконання рішення суду.
Враховуючи викладене вище у сукупності, підстави та предмет спору, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання представниці позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів, оскільки докази, які просить витребувати представниця позивачки не відноситься до предмету доказування у даній справи, не стосуються предмету розгляду зазначеної справи.
Керуючись ст.ст. 77, 81, 83, 84, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представниці позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: