79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.11.09 Справа№ 6/211
За позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів
про: розірвання договору оренди, виселення із займаних приміщень
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.
Представники:
від позивача: Горак Я.П.
від відповідача: ОСОБА_3
Представникам сторін, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди №78/08 від 20.11.2008р. та виселення із займаних приміщень загальною площею 7,5 кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Зелена,477.
Ухвалою суду від 26.10.2009р. за даним позовом судом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17.11.2009р.
В судовому засіданні 17.11.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 25.08.2009р. ним отримано подання від 11.08.2009р. №16/9-5534 слідчого СВ Сихівського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області І.О.Візного, в якому повідомлялося, що в магазині відповідача здійснювалась незаконна реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв підроблених марок акцизного збору і пропонувалось вирішити питання щодо доцільності подальшого надання в оренду приміщення, оскільки це порушення п.1.2, 6.1 договору оренди №78/08 від 20.11.2008р.
Представником відповідача подано суду заперечення від 12.11.2009р., в якому проти позовних вимог заперечує повністю, просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що вина продавця ОСОБА_5, проти якої порушено кримінальну справу № 139-1958, у вчиненні злочинів передбачених ст.204 ч.1, 216 ч.1 КК України, не доведена, обвинувального вироку немає. Відповідач не причетна до незаконної реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв підроблених марок акцизного збору, оскільки у своєму поданні слідчий стверджує, що продавець ОСОБА_5 з корисливих мотивів самовільно без відома фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв. Також відповідач посилається на те, що є добросовісною стороною договору оренди, не має заборгованості по сплаті орендної плати та комунальних послуг, орендоване приміщення знаходиться в належному стані, балансоутримувач не заперечує проти подальшого використання орендованого приміщення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
20.11.2008р. між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №78/08 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області, відповідно до п.1.1 якого позивачем на підставі наказу від 09.01.2008р. № 2-н передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування нерухоме майно -нежитлове приміщення, що знаходиться на балансі Комунальної установи Львівської обласної ради “Львівський регіональний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр”, а саме : прохідну, позначена літерою № за планом земельної ділянки Н-1, загальною площею 7,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Зелена, буд.477. Вказане майно передано в оренду для розміщення торгівельного об”єкту продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи ( п.1.2. договору).
Відповідно до п.6.1 договору №78/08, відповідач зобов”язувався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.
Згідно із ч.3 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та ст.291 ГК України договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” або договором оренди, а також вчинення ним одного чи кількох порушень, зазначених у ст.783 ЦК України.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Позивачем на підтвердження позовних вимог не подано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення відповідачем умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача .
Керуючись ст.ст.18, 783, ЦК України, ст. 291 ГК України, ст.ст. 18, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” ст.ст.33, 34, 43, 49,8 2, 84 ГПК України, суд -
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суддя