Справа № 369/9304/24
Провадження №1-кп/369/1856/24
16.07.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024111050000977 від 01 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перевальськ Луганської області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
встановив:
30 березня 2024 року, близько 13:30 год., водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в нерухомому стані на межі парковки перед проїзною частиною АДРЕСА_2 , діючи в порушення вимог пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, невчасно відреагував на її зміну, та в порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», та пункту 10.2, відповідно до якого виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, заправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним Особам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає», проявив злочинну самовпевненість, перед початком руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не врахував дорожню обстановку, та розпочавши виїзд на дорогу з прилеглої території не надав дорогу автомобілю марки «VOLKSWAGEN SCIROCCO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався проїзною частиною вул. Одеська в напрямку до с. Гатне Фастівського району Київської області, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до Київської обласної клінічної лікарні.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи встановлено, що у потерпілої ОСОБА_4 , мали місце ушкодження у вигляді: перелому тіла 7-го шийного хребця; перелому стернального кінця лівої ключиці; перелому 1-го ребра ліворуч, які відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я, так як для зрощення переломів такого характеру необхідний термін більший за 21 день. Порушення ОСОБА_5 , вимог п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_4 , середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
31 травня 2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024111050000977 від 01 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в якому було призначене підготовче судове засідання.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 підтримала клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, яке подала через канцелярію суду. При цьому підтвердила, що з обвинуваченим примирилася, зла на нього не тримає, обвинувачений є її чоловіком, він щиро вибачився, жодних матеріальних чи моральних претензій до обвинуваченого вона не має, та просила закрити кримінальне провадження з цих підстав.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 просили клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності задовольнити, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою та провадження з цих підстав закрити.
Прокурор у судовому засіданні проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності з підстав зазначених в клопотанні обвинуваченого не заперечував, просив вирішити питання про речові докази, попередньо знявши з них арешт та судові витрати.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності з положеннями ст. 46 КК України та ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності у загальній частині КК таких випадків звільнення особи від кримінальної відповідальності, як примирення обвинуваченого з потерпілим, ст. 46 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, яке інкриміновано обвинуваченому ОСОБА_5 належить до нетяжкого злочину.
Як вбачається з обвинувального акту та встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, добровільно відшкодував потерпілій завдані збитки, до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив нетяжкий злочин, який є необережним, примирився з потерпілою ОСОБА_4 , яка є його дружиною, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, зі слів має 3 групу інвалідності, пенсіонер, відсутні обставини, які обтяжують кримінальну відповідальність.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність на підставі ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття та вчинення кримінального правопорушення вперше.
Наведене вище дає право суду на підставі ст. 46 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України.
Судом повною мірою встановлено наявність підстав та умов для звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_4 , в судовому засіданні обвинувачений добровільно надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, з цих підстав, зазначивши, що він був ознайомлений з правами, визначеними ст. 42 КПК України та зі змістом статей 285, 286 КПК України.
Відтак правових перешкод щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст. 46 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що клопотання потерпілої ОСОБА_4 , яке підтримане обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою, підлягає задоволенню, а кримінальне провадження - закриттю.
Арешт накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2024 року на транспортні засоби - речові докази які знаходяться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: на автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки VOLKSWAGEN SCIROCCO реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_4 , фактичним користувачем якого являється ОСОБА_7 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , шляхом накладення заборони на розпорядження, та відчуження даного майна - скасувати.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує, згідно з ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст. 100, 124, 285, 288, 369, 372, 376, 394, 395 КПК України,
ухвалив:
Клопотання потерпілої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілою задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження відносно нього за № 12024111050000977 від 01 квітня 2024 року з цих підстав - закрити.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 17 417 (сімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн 44 (сорок чотири) к:
-вартість проведення судової інженерно-технічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/111-24/21152-ІТ від 17 квітня 2024 року) на суму 3 786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн 40 (сорок) к;
-вартість проведеної судової інженерно-технічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/111-24/21159-ІТ від 17 квітня 2024 року) на суму 3 786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн 40 (сорок) к;
-вартість проведеної судової інженерно-технічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/111-24/21149-ІТ від 15 травня 2024 року) на суму 6 058 (шість тисяч п'ятдесят вісім) грн 24 (двадцять чотири) к;
-вартість проведеної судової інженерно-технічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/111-24/28687-ІТ від 24 травня 2024 року) на суму 3 786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн 40 (сорок) к;
Арешт накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2024 року на транспортні засоби - речові докази які знаходяться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: на автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки VOLKSWAGEN SCIROCCO реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_4 , фактичним користувачем якого являється ОСОБА_7 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , шляхом накладення заборони на розпорядження, та відчуження даного майна - скасувати.
Речові докази:
- автомобіль «Volkswagen Scirocco», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_3 , повернути законному власнику ОСОБА_8 або фактичному користувачу ОСОБА_7
- автомобіль «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_3 , повернути законному власнику ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1