Справа № 367/9626/23
Провадження №2/369/3418/24
18.07.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Соловюк В.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження заяву позивача ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та скасування реєстрації права власності,
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та скасування реєстрації права власності.
24 травня 2024 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відмову від позову із зазначенням, що наслідки відмови від позову та закриття провадження про справі позивачу відомі та зрозумілі.
У судове засідання сторони не з'явились.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, доводи заяви, приходить до висновку про задоволення заяви позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Положеннями ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Також, положеннями п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Дослідивши матеріали справи, суд надходить до висновку про задоволення заяви позивача та закриття провадження у справі, оскільки це не суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства та не порушує права третіх осіб, суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову, а провадження у справі закрити.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 206, 255 ЦПК України, -
Прийняти відмову ОСОБА_2 від позову.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та скасування реєстрації права власності - закрити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 18 липня 2024 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ