Справа № 369/2906/24
Провадження № 2-о/369/220/24
18.07.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі судових засідань Мельник А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, цивільну справу №369/2906/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення (встановлення належності правовстановлюючих документів), -
20 лютого 2024 року заявниця звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з вищезазначеною заявою та просила суд для призначення пенсії за віком встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ц-Міським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій обл. 23.04.2002 року, трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10 липня 1981 року.
Вимоги заяви обґрунтовані тим, що заявниця, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклала шлюб з ОСОБА_2 , про що Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Горлівки Донецької області складено актовий запис № 1515, та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 .
До реєстрації шлюбу Заявниця мала прізвище « ОСОБА_3 » (російською - « ОСОБА_4 »), що підтверджується Свідоцтвом про шлюб та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища.
Проте, в Трудовій книжці Заявниці серії НОМЕР_3 , заповненій 10 липня 1981 року на російські мові, дошлюбне прізвище неправильно вказано « ОСОБА_5 », та не відповідає дошлюбному прізвищу « ОСОБА_4 ».
Згідно Трудової книжки, неправильне прізвище « ОСОБА_5 », в подальшому і змінене на « ОСОБА_6 » на підставі Свідоцтва про шлюб.
17.01.2024 року заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
24.01.2024 року згідно Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 104650016634, Заявниці було відмовлено в отриманні пенсії згідно Закону № 1058, у зв'язку з тим, що: «До страхового стажу ОСОБА_7 не зараховано всі періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » містить виправлення, не засвідчені належним чином, та не відповідає прізвищу « ОСОБА_4 » згідно свідоцтва про шлюб від 05.07.1989р. серії НОМЕР_4 ».
Заявниця зазначає, що вказані розбіжності у написанні прізвища позбавляють її можливості отримати пенсію за віком згідно Закону № 1058. Встановлення факту належності трудової книжки з його трудовим стажем інакше, ніж через суд неможливо.На підтвердження того, що трудова книжка належить саме заявниці, вона надала суду свідоцтво про шлюб, в якому її прізвище, ім'я, по батькові російською мовою значено як « ОСОБА_8 » (українською мовою перекладається « ОСОБА_9 »), а після укладення шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », паспорт на ім'я ОСОБА_1 , та Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища.
У зв'язку з вищезазначеним просила задовольнити заяву про встановлення факту.
Ухвалою суду від 29 лютого 2024 року справу призначено до розгляду в порядку окремого провадження.
Представник заявниці подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести за його відсутності та відсутності заявниці, вимоги заяви підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.
Заінтересована особа була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ц-Міським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій обл. 23.04.2002 року, прізвище, ім'я та по батькові заявниці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
До реєстрації шлюбу заявниця мала прізвище « ОСОБА_3 » (російською - « ОСОБА_4 »), що підтверджується свідоцтвом про шлюб та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища.
З наданої заявницею копії трудової книжки серії НОМЕР_3 встановлено, що її заповнено 10 липня 1981 року російською мовою на ім'я « ОСОБА_10 », тобто прізвище не відповідає дошлюбному прізвищу « ОСОБА_4 ». В подальшому неправильно зазначене прізвище « ОСОБА_5 », було змінене на « ОСОБА_6 » на підставі свідоцтва про шлюб.
Згідно з рішення про відмову в призначенні пенсії № 104650016634 від 24.01.2024 року ГУ ПФУ у Донецькій області, до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано всі періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » містить виправлення, не засвідчені належним чином, та не відповідає прізвищу « ОСОБА_4 » згідно свідоцтва про шлюб від 05 липня 1989 року серії НОМЕР_4 .
Заявниця зазначає, що вказані обставини позбавляють її можливості реалізувати своє право на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим остання звернулася до суду з даною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі.
Згідно з ч. 1ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993року № 301«Про трудові книжки працівників» спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 р. затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» (далі Інструкція).
Відповідно до пунктів 2.11, 2.12, 2.13 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України № 58від 29.07.1993 року передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, в також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункти 1 - з Порядку) підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно пункту 26 Порядку № 637, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно роз'яснень, наведених у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5: на підставі п.6 ст.273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Положеннями ст.80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Досліджені судом докази, а саме паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища та трудова книжка заявниці, вказують на належність саме заявниці, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10 липня 1981 року.
Ураховуючи вищенаведене, оскільки встановлення вказаного факту не пов'язане зі спором про цивільне право, від встановлення даного факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а тому, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Встановлення даного юридичного факту в достатній мірі захистить інтереси заявниці та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним уст. 2 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення (встановлення належності правовстановлюючих документів), - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ц-Міським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій обл. 23.04.2002 року, трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10 липня 1981 року, для призначення пенсії за віком.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: І. О. Фінагеєва