справа № 362/3610/24
провадження № 2-а/362/29/24
"17" липня 2024 р. місто Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції України Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності й установив:
Суть спору. Процедура
У травні 2024 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом, у подальшому уточненим, до Управління патрульної поліції у місті Києві, у якому просить скасувати винесену інспектором патрульної поліції постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2206168 від 22 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративно відповідальності за частиною п'ятою статті 121 КУпАП.
Підставами позову є необґрунтованість і безпідставність оскаржуваної постанови та порушення з огляду на це прав позивача. Так, позивач заперечує факт керування транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки та вказує на порушення встановленої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме винесення оскаржуваної постанови без його присутності.
Ухвалою від 27 травня 2024 року суд залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 28 травня 2024 року суд відкрив провадження в адміністративній справі та залучив до участі у справі у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції України Національної поліції України.
Цією ж ухвалою суд зобов'язав Управління патрульної поліції у місті Києві протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду належним чином засвідчену копію постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 121 КУпАП від 22 травня 2024 року серії ЕНА № 02206168, а також усіх документів (відомостей), на підставі яких винесена зазначена постанова, записи відеореєстраторів (портативних відеореєстраторів), на яких зафіксовано виявлення правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Відповідач - Департамент патрульної поліції - подав відзив на позов, у якому просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, пославшись на правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з оспорюваною постановою.
Позивач подав до суду відповідь на відзив. Суд не бере останній до уваги з огляду на порушення позивачем приписів частини другої статті 163, частинами другою-четвертою статті 162 КАС України.
Встановлені судом фактичні обставини
Згідно з оскаржуваною постановою від 22 травня 2024 року серії ЕНА № 02206168 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 121 КУпАП, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.
У постанові зазначено, що 22 травня 2024 року о 09:13 в м. Києві по просп. Академіка Глушкова водій керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3-в ПДР України.
Незгода позивача з указаною постановою та твердження останнього про порушення його прав цією постановою зумовили звернення до суду з позовом, що розглядається.
Нормативно-правове регулювання
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
За правилом пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП обумовлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання регулює Закон України «Про дорожній рух», за змістом частин першої та п'ятої статті 14 якого учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху, з-поміж іншого, зобов'язані, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до підпункту «в» пункту 2.3 цих Правил для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Диспозицією частини п'ятої статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
За змістом статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В адміністративному судочинстві діє презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень, яка полягає в тому, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Мотиви, з яких виходить суд
У цій справі відповідачі не надали належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності спірної постанови та жодним чином не спростував наведених у позові аргументів позивача.
Зокрема, відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був не пристебнутий ременем безпеки. Так само відповідачами не додано доказів і не спростовано аргументів позивача щодо порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, у випадку, що розглядається, відповідачі не виконали обов'язку доказування правомірності оспорюваної постанови, а тому суд вважає останню необґрунтованою та, відповідно, протиправною.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат
За правилом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 605,60 гривень. З огляду на результат розгляду справи, зазначені судові витрати належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись статтями 2, 6, 139, 244-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.
2. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 22 травня 2024 року серії ЕНА № 2206168, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 121 КУпАП.
3. Закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною п'ятою статті 121 КУпАП.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України Національної поліції України на корить ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.
Суддя О.В. Попович