Справа № 362/6584/23
Провадження № 2/362/2024/24
16 липня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Ковбеля М.М.,
за участю секретаря - Сілецької М.О.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про скасування арешту майна, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому зазначив, що він є власником квартири, загальною площею 65,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
При оформленні договору відчудження свого майна, нотаріус повідомив, що на моє майно накладено обтяження №10465295.
Як зазначає позивач, ДВС повідомив, що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, єдиного реєстру виконавчих проваджень встановлено накладено обтяження №10465295 винесене на підставі виконавчого листа №2-470 від 07.06.2010 року, однак наразі виконавче провадження закінчено, матеріали виконавчого провадження знищено. Запропоновано вирішити питання щодо зняття арешту з майна у судовому порядку.
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2021 року по справі №362/6584/23 позов ОСОБА_1 до Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про скасування арешту майна, - задовлено.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2024 року заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2021 року по справі №362/6584/23 скасовано і призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач просив слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача щодо заявленого позову заперечував, при цьому зазначив, що наразі виконавче провадження закінчено, матеріали виконавчого провадження знищено .
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено, що з витягу з Державного реєстру речових прав №356109931, я ОСОБА_1 є власником квартири, загальною площею 65,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено, що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, єдиного реєстру виконавчих проваджень встановлено накладено обтяження №10465295 винесене на підставі виконавчого листа №2-470 від 07.06.2010 року, однак наразі виконавче провадження закінчено, матеріали виконавчого провадження знищено. Запропоновано вирішити питання щодо зняття арешту з майна у судовому порядку.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Постанова № 5) від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦПК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За положеннями ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійсненні державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття арешту є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів, стягнених з боржника необхідних для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
Відповідно до ч.2 ст. 30 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, на підставі зібраних по справі доказів суд приходить до висновку, що будь-яких правових підстав для подальшого арешту майна, яка належить позивачу немає, а тому, з метою недопущення порушення майнових прав позивача, арешт майна підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263 265 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити .
Скасувати арешт з квартири, загальною площею 65,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , обтяження №10465295, обтяжувач ВДВС Васильківського міськрайонного управляння юстиції Київської області, ВП 22157074 від 27.05.2013 року
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Ковбель