Ухвала від 18.07.2024 по справі 285/762/19

Єдиний унікальний номер № 285/762/19

Провадження № 1-кп/0285/245/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Звягель кримінальне провадження № 285/762/19 (12018060090001539, 12019060090001103) по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, неодруженого, з середньою освітою, уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , який не працює, раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185; ч.3 ст.187 КК України

УСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 дію запобіжний заходу у виді тримання під вартою. На обгрунтування клопотання зазначив, що судовий розгляд кримінального провадження триває, недопитані потерпілі та свідки, обвинувачений неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора, просять змінити на більш м'який.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою суду від 07.05.2024 обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання піт вартою.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, віднесене до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів за які передбачено покарання у виді позбавлення волі..

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суд бере до уваги, що розгляд справи триває, недопитані потерпілі та свідки, а тому існують ризики впливу на них обвинуваченим, обвинувачений може переховуватися від суду, суспільну небезпечність вчинення кримінального правопорушення, обвинувачений є неодноразово судимий, що свідчить про те, що він може вчинити повторне кримінальне правопорушення.

Твердження захисту про безпідставність продовження обвинуваченому запобіжного у виді тримання під вартою у зв'язку з недоведеністю ризиків, суд вважає необґрунтованим. Стороною захисту не надано суду належних доказів, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, захисником не наведено доказів щодо відсутності ризиків під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого, захисником не наведено наявність достатніх стримуючих факторів від порушень з боку обвинуваченого своїх зобов'язань в разі зміни запобіжного заходу на більш м'який.

Підстав змінити запобіжний захід обвинуваченому, який не пов'язаний з триманням під вартою на час розгляду клопотання - не має. Ризики, які зазначені в клопотанні існують і залишаються актуальними та вони виключають можливість обрання більш м'якого запобіжного заходу.

З огляду на наведене клопотання прокурора є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи зазначені обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність визначення обвинуваченому застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 27, 107, 177-178, 369, 371, 372, 314-316 КПК України, суд

постановив:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 15 вересня 2024 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України. Визначити розмір застави у межах 40 прожиткових мінімумів, для працездатних осіб, що складає 121 120 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок НОМЕР_1 , код отримувач: 26278626, МФО: 820172, Отримувач: ДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави обвинуваченим, на нього будуть покладені обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, невиконання яких потягне за собою передбачені чинним КПК України наслідки.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Головуючий: ОСОБА_1