Справа № 285/7991/23
провадження № 1-кп/0285/402/24
15 липня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони та учасники у справі:
прокурор - ОСОБА_3
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
потерпілий - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Прокурор подав до суду клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Розгляд справи неодноразово відкладався оскільки обвинувачений ОСОБА_4 у судове засідання не з'являвся, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомляв. Чергове судове засідання у кримінальному провадженні ухвалою суду відкладене на 21.05.2024 року у зв'язку із неявкою до суду обвинуваченого. Також, вказаною ухвалою до обвинуваченого застосовано привід, виконання якого доручено Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області. У свою ж чергу, ухвалу суду про привід обвинуваченого не виконано у зв'язку із відсутністю його за місцем проживання.
На даний час наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі, ухиляється від прибуття до суду.
Також, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі, на шлях виправлення не став та повторно обвинувачується у вчиненні злочину проти власності, а тому є ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Крім того, розгляд кримінального провадження ще не розпочато, свідки та потерпілий у судовому засіданні не допитані, а тому є ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі може незаконно на них вплинути з метою зміни ними показів.
Враховуючи ступінь соціальних зв'язків обвинуваченого, а саме те, що останній не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не має постійної роботи та джерела доході вважає, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити уникнення ризиків, вказаних вище, та забезпечити належну його процесуальну поведінку.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, яке просив задовольнити.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши сторін обвинувачення та захисту, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання на підставі наступного.
Так, виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.
Встановлено, що у провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З огляду на зміст клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до переконання про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 ККУкраїни.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б могли переконати об'єктивного, неупередженого спостерігача у тому, що відповідна особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Разом з тим, взявши до уваги доводи прокурора та надані докази суддею встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, зокрема ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки мали місце неявки останнього на виклик суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення, тая як ОСОБА_4 неодноразово був судимий за корисні майнові злочини, відбував покарання реально, однак належних висновків для себе не зробив та знову обвинувачується у вчиненні майнового кримінального правопорушення.
Разом з тим, прокурором не доведено та у судовому засіданні не встановлено об'єктивних даних, які б дійсно свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого можливе виключно в умовах тримання його під вартою.
При визначенні обґрунтованості обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 суддя враховує той факт, що обвинувачений має місце проживання, проживає з батьками, офіційно не працює, раніше судимий та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відносить до категорії тяжкого злочину.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, з урахуванням того, що прокурором доведено обставини, передбачені п.1,2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені п.3 ч. 1 ст. 194 КПК України, суддя вбачає підстави для обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до двох місяців.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно ч.6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про домашній арешт не може перевищувати двох місяців.
Також з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, що передбачено ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці.
За таких обставин, клопотання слідчого слід задовольнити частково, застосувавши до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до двох місяців з покладенням обов'язку прибувати за кожною вимогою до суду .
Керуючись статтями 131, 132, 181, 193-196, 309, 369-372 КПК України, суддя, -
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк на 60 (шістдесят) діб.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язок прибувати за кожною вимогою до суду.
Визначити строк дії даної ухвали - до 13 вересня 2024 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до органу досудового слідства чи суду без поважних причин або не повідомить про причини своєї неявки, або порушить покладені на нього даною ухвалою обов'язки, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого більш тяжкого запобіжного заходу.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її проголошення органом Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Час оголошення повної ухвали - 17.07.2024 року о 14 год. 30 хв.
Суддя ОСОБА_1