Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/339/24
"18" липня 2024 р. смт. Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Народичі у об'єднаному криміналь-ному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024060500000068 від 21.02.2024 та №12024060500000171 від 18.06.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.4 ст.185, 395 КК України, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу,
На розгляді в Народицькому районному суді Житомирської області перебуває об'єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024060500000068 від 21.02.2024 та №12024060500000171 від 18.06.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.4 ст.185, 395 КК України.
Ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 30 травня 2024 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід - тримання під вартоюдо 28.07.2024.
18 липня 2024 року прокурором Коростенської окружної прокуратури подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження є необхідність продовження запобіжного заходу, оскільки заявлені раніше ризики, а саме, що обвинувачений перед загрозою покарання може переховуватися від суду, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, не зменшилися та виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів, зазначених у клопотанні.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні щодо клопотання прокурора заперечували, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, який, на їх думку, буде достатнім заходом для запобігання існуючим ризикам.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов такого висновку.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.4 ст.185, 395 КК України.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно пунктів 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, понятих, які були присутні під час проведення огляду місця події, на свідків, які вже допитані по кримінальному провадженню та які можуть бути встановлені в ході судового розслідування та потерпілих, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977\96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до увага, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
На день вирішення питання щодо продовження строків тримання під вартою обвинуваче-ному, обставини, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, так як продовжують залишатись ризики можливості переховування останнього від суду з метою уникнення від покарання за вчинення ряду тяжких корисливих злочинів, незаконного впливу на потерпілих та свідків, які проживають з обвинуваченим в одному населеному пункті, та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки останній раніше неодноразово був засуджений за вчинення умисних тяжких злочинів, має непогашену судимість, не має постійного джерела прибутку на утриманні будь-яких осіб не має, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, тобто вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, з урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Судом при вирішенні питання щодо клопотання прокурора, також враховано особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, негативну характеристику за місцем проживання, схильність до суспільно-небезпечної поведінки. Жодних доказів щодо тверджень обвинуваченого про його працевлаштування суду надано не було.
Все вищеперелічене безумовно вказує на те, що тримання обвинуваченого під вартою буде виправдано, оскільки в цьому кримінальному провадженні наявні справжні інтереси суспільства явно переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ні обвинуваченим, ні його захисником не було повідомлено про наявність обставин, які свідчили б про те, що перестали існувати ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обрані запобіжного заходу.
Отже, оскільки, на момент розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою у матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що ризики, заявлені при обрані запобіжного заходу, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України зменшились, а також враховуючи доведення прокурором наявність обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177,178, 181, 184, 194, 201 КПК України, суд,
Клопотання задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тривалістю 60 днів.
Ухвала суду закінчує свою дію о 15 годині 00 хвилин 16 вересня 2024 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: