Справа № 164/772/24
п/с 1-кп/164/133/2024
17 липня 2024 року. Селище Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12024035540000016 від 03 лютого 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, із вищою освітою, неодруженого, раніше не судимого згідно зі ст. 89 КК, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
учасники судового провадження:
прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_7 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою за невстановлених слідством обставин, з метою підроблення посвідчення водія, яке згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою КМУ № 340 від 08 травня 1993 року, є документом, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом та видається після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, передбаченому Міністерством охорони здоров'я, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складання теоретичного і практичного іспитів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, надав невстановленій особі персональні анкетні дані про себе та власну фотографію, які були використані для підробки (точну дату, місце та час розслідування не встановлено) посвідчення водія категорії «А,В,С» серії НОМЕР_1 від 16 квітня 2022 року на ім'я ОСОБА_4 , яке видане Центром 8044 (згідно з відомостями у самому документі). Після незаконного виготовлення вказаного документу ОСОБА_4 отримав посвідчення водія у м. Києві. Відповідно до висновку експерта, бланк посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 , яке видане на ім'я ОСОБА_4 , не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, так як виготовлений не у відповідності до вимог, які пред'являються до вказаного виду об'єктів (документів).
Крім того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи про те, що всупереч вимогам п.16 Положення «Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою КМУ № 340 від 08 травня 1993 року, не проходив медичного огляду у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та не складав теоретичного і практичного іспитів в сервісному центрі МВС, тобто не мав права на отримання посвідчення водія, у кінці 2023 року (точну дату та час розслідуванням не встановлено) придбав у невстановленої слідством особи підроблене посвідчення водія категорії «А,В,С» серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 . Центр 8044 (згідно з відомостями у самому документі).
Відтоді, ОСОБА_4 користувався вказаним завідомо підробленим посвідченням водія. Однак, 02 лютого 2024 року приблизно о 19 годині під час руху за кермом автомобіля марки «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , автодорогою М-07 на стаціонарному посту патрульної поліції, що в АДРЕСА_2 , був зупинений працівниками УПП у Волинській області та під час перевірки, усвідомлюючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане на його ім'я є підробленим, пред'явив вказаний документ працівникам поліції.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, що виразилося у пособництві щодо підроблення посвідчення водія, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає право на водіння, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Крім того ОСОБА_4 використовував завідомо підроблений документ, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Позиція обвинуваченого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті. Дав суду показання про те, що 02 лютого 2024 року біля 19 години керував автомобілем марки «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , автодорогою М-07 на стаціонарному посту патрульної поліції, що в АДРЕСА_2 , був зупинений працівниками поліції та під час перевірки документів пред'явив підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане на його ім'я, із категоріями «А,В,С». Підтвердив, що користувався вказаним завідомо підробленим посвідчення водія неодноразово, після того, як отримав його від невстановленої особи у м.Києві у кінці 2023 року, якій попередньо надавав свої анкетні дані та фотографію. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого кримінального правопорушення повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.
Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358 та ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.
При призначенні покарання суд керується положеннями ст.50, ст.65 КК України в силу яких суд зобов'язаний призначаючи покарання врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання з тим, щоб особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, було призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, як цією особою, так і суспільними спостерігачами, які оцінюють співмірність вчиненого діяння та покарання.
При цьому покарання має на меті не тільки кару, але й має реалізувати принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За змістом ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з засад співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Враховуючи в сукупності всі обставини кримінального провадження, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який відповідно до ст. 89 КК України є несудимим, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, суд приходить висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі зі встановленням іспитового строку.
На думку суду, саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень.
Витрати на залучення експерта на загальну суму 2 271 гривня 84 копійки сплачені ОСОБА_4 в дохід держави під час судового розгляду.
Речовий доказ - посвідчення водія « НОМЕР_1 », видане на ім'я ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження, попередньо скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 7 лютого 2024 року.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України, ч.4 ст. 358 КК України, призначивши покарання:
- за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України - 2 роки обмеження волі;
- за ч.4 с. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає такі обов'язки: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 7 лютого 2024 року.
Речовий доказ - посвідчення водія « НОМЕР_1 », видане на ім'я ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя
Маневицького районного суду ОСОБА_1