Справа № 161/12659/24
Провадження № 1-кп/161/1185/24
м. Луцьк 18 липня 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024035580000599, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Черняхів Житомирського району Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
Так, ОСОБА_4 , 23 червня 2024 року, близько 23 години 00 хвилин, перебуваючи у приміщені магазину «АТБ», що за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_5 , умисно наніс два удари кулаком правої руки в область лівого ока, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока, яке згідно висновку судово-медичного експерта за №423 від 25.06.2024 за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями, які виразились у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та не оспорював фактичних обставин, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, вид шкоди, мотив і мету, а також форму вини, суду дав показання, що дійсно він 23 червня 2024 року, близько 23 години 00 хвилин, був в магазині «АТБ», що за адресою: АДРЕСА_3 , де наніс два удари кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_5 . Не заперечив кваліфікацію кримінального правопорушення та те, що своїми діями спричинив потерпілому легке тілесне ушкодження, що зазначене в обвинувальному акті.
У вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки та просив суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю ствердив показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо фактичних обставин справи, при призначенні покарння поклався на розсуд суду.
Під час судових дебатів прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 просила призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків і дані про особу винного.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначені обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує, що він вчинив умисний кримінальний проступок проти здоров'я особи, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, його поведінка в суді свідчить про щире каяття, усвідомив незаконність вчинених ним дій, а тому активно спряв розкриттю кримінального правопорушення, в судовому засіданні висловлював щирий жаль з приводу вчиненого, готовність нести покарання, вибачився за свої дії та засуджував свою поведінку, тяжких наслідків не настало, запевнив, що зробив для себе належні висновки та в подальшому не буде вчиняти кримінальних правопорушень, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2011 року народження, тому суд, з врахуванням наведеного, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його критичного відношення до скоєного та беззаперечного визнання своєї вини, відсутності у обвинуваченого постійного місця роботи та постійного заробітку, що унеможливлює призначення останньому покарання у виді штрафу, думки потерпілого, наявності пом'якшуючих покарання обставин та відсутності обставин, що його обтяжують, а також приймаючи до уваги принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України, в межах санкції частини статті, у виді громадських робіт на мінімальний строк.
Перешкоди, визначені ч. 3 ст. 56 КК України, для застосування до обвинуваченого покарання у виді громадських робіт, відсутні.
На думку суду обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення як ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Речовий доказ, згідно з ст. 100 КПК України, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Даних щодо наявності у кримінальному провадженні процесуальних витрат та накладення арештів на майно прокурором не надано.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши покарання у виді 60 (шістдесяти) годин громадських робіт.
Речовий доказ:
-оптичний диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1