Справа № 159/4442/24
Провадження № 2-о/159/214/24
про залишення заяви без руху
16 липня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Ковельської районної військової адміністрації, як орган опіки та піклування, Ковельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про усиновлення дитини,
11.07.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усиновлення неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вивчивши матеріали поданої заяви, суд вважає, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
За правилами цивільного процесуального законодавства, заява подана в порядку окремого провадження, повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 311 ЦПК України, до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; медичний висновок про стан здоров'я заявника; довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; інші документи, визначені законом.
Статтею 212 СК України визначено, що не можуть бути усиновлювачами особи, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за кримінальні правопорушення проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень; за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч вказаним вимогам закону до заяви про усиновлення заявником не долучено: письмової згоди на це другого з подружжя засвідченої нотаріально, довідки про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних, наркологічних оглядів.
Крім того, до заяви долучені додатки неналежної якості, у зв'язку з чим неможливо розібрати зміст відображених в них відомостей.
Вказані обставини є перешкодою для відкриття провадження в цивільній справі.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Суд акцентує увагу заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог процесуального законодавства України при пред'явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків клопотання.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Ковельської районної військової адміністрації, як орган опіки та піклування, Ковельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про усиновлення дитини - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, роз'яснивши, що в разі їх не усунення в цей строк заява вважатиметься неподаною і буде повернуто заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяА. В. Чалий