Справа № 577/3076/24
Провадження № 1-кп/577/357/24
"17" липня 2024 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024200450000086 від 01 лютого 2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
У провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 червня 2024 року ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 серпня 2024 року до 24 год. 00 хв.
До спливу вказаного строку судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений, оскільки у кримінальному провадженні не досліджені всі докази.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, які мали місце на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 вчинити інше кримінальне правопорушення, не перестали існувати та до спливу строку тримання під вартою судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечує.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 підтримує позицію свого підзахисного.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить висновку, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, згідно ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів, за вчинення вказаного злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Суд приймає до уваги, що при вирішенні питання щодо запобіжного заходу, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду, тобто існує певна ймовірність того, що ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, небезпека ризику переховування від суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю інформації про матеріальний, соціальний стан особи та інше. Так у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування».
ОСОБА_5 раніше судимий, вчинив інкримінований йому злочин у період іспитового строку, визначеного йому вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 липня 2022 року, яким ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, але відповідно до ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Обвинувачений ОСОБА_5 не працює та не має постійного джерела доходів, не має стійких соціальних зв'язків.
Як вбачається з довідки-характеристики, ОСОБА_5 за місцем проживання зарекомендував себе з негативної сторони. Він є схильним до вживання спиртних напоїв та вчинення правопорушень, веде антигромадський спосіб життя.
З 20 травня 2016 року ОСОБА_5 перебуває на обліку у лікаря-нарколога КНП КМР «Конотопська ЦРЛ імені академіка М. Давидова» з діагнозом «Побутове пияцтво».
ОСОБА_5 проживає по сусідству з потерпілим ОСОБА_6 , а також підтримує товариські відносини зі свідком ОСОБА_7 .
За таких обставин, суд приходить висновку, що прокурором надані докази того, що ризики, які існували на час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжують мати місце і на даний час, а тому обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб слід продовжити до двох місяців.
Інші більш м'які запобіжні заходи, на думку суду, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
При цьому, суд приймає до уваги, що згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, п. 2 ч. 1, п. 1-1 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України,-
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави продовжити до 13 вересня 2024 року до 24 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена прокурором, обвинуваченим та його захисником безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
СуддяОСОБА_1