01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
30.08.10 Справа № 19/193-10
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”
в особі Київської міської філії ВАТ “Укртелеком”, м. Київ
до Києво-Святошинського районного відділу Головного Управління
Міністерства Внутрішніх Справ України в Київській області, Київська обл., м. Боярка
про стягнення 2677,15 грн.
Суддя Карпечкін Т.П.
Представники сторін:
позивача - Кіяніцина О.С. (довіреність б/н від 15.10.2009 р.);
відповідача - Нечай О.М. (довіреність № 1271/21 від 20.05.2010 р.).
Обставини справи :
До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської міської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(далі - Позивач) до Києво-Святошинського районного відділу Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Київській області (далі - Відповідач) про стягнення 2677,15 грн., що складає 2480,40 грн. основного боргу, 100,90 грн. пені за несвоєчасну оплату телекомунікаційних послуг, 31,39 грн. 3% річних та 64,46 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.08.2010 р. порушено провадження у справі №19/193-10 та призначено її до розгляду на 30.08.2009 р. о 10:00 год.
В судовому засідання 30.08.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача витребувані документи суду не надав, про причини неподання витребуваних документів пояснень не надав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд в с т а н о в и в:
Між позивачем та відповідачем 01.04.2007 р. укладено Типовий Договір про надання телекомунікаційних послуг №2050640 (далі -Договір), відповідно до умов якого підприємство зв'язку (Позивач) надає телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку № 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2 (розділ 1 Договору).
Згідно пункту 4.3 Договору відповідач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.
Як зазначено в пункті 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Судом досліджено, що на виконання умов Договору позивач за період з травня 2009р. по липень 2010 р. включно надав відповідачу послуги в загальній сумі 2480,40 грн., що підтверджується рахунками за телекомунікаційні послуги за відповідний період, копії яких містяться в матеріалах справи.
Проте, відповідач в порушення договірних зобов'язань за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість за період з травня 2009 року по серпень 2010 р. в розмірі 2480,40 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги згідно типового Договору про надання телекомунікаційних послуг №2050640 від 01.04.2007 р. за період з травня 2009 р. по серпень 2010 р. становить -2480,40 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як зазначено в пункті 5 частини 1 статті 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 р. № 1280-ІV, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України
В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на те, що основна заборгованість у сумі 2480,40 грн. відповідачем не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 2480,40 грн. основного боргу за телекомунікаційні послуги є правомірною та обґрунтованою.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором, позивачем нараховано пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за наступні періоди: з 21.01.2010 р. по 20.02.2010 р. на 1589,43 грн. заборгованості в сумі 13,84 грн., з 21.02.2010 р. по 20.03.2010 р. на 1754,32 грн. заборгованості в сумі 13,79 грн., з 21.03.2010 р. по 20.04.2010 р. на 1919,21 грн. заборгованості в сумі 16,71 грн., з 21.04.2010 р. по 20.05.2010 р. на 2095,68 грн. заборгованості в сумі 17,66 грн., з 21.05.2010 р. по 07.06.2010 р. на 2315,51 грн. заборгованості в сумі 11,70 грн., з 08.06.2010 р. по 20.06.2010 р. на 2315,51 грн. заборгованості в сумі 7,83 грн., з 21.06.2010 р. по 20.07.2010 р. на 2480,40 грн. заборгованості в сумі 19,37 грн., всього в сумі 100,90 грн.
Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.
В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003р. № 1280-IV у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Як встановлено пунктом 5.8. Договору у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи строки виникнення зобов'язання по оплаті телекомунікаційних послуг за Договором по кожному рахунку, період нарахування пені, заявлений Позивачем, вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації»та частини 6 статті 232 Цивільного кодексу України, тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у розмірі 100.90 грн.
Щодо вимог про стягнення 31,39 грн. 3 % річних та 64,46 грн. інфляційних нарахувань, то вони також є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до наданого розрахунку, оскільки ст. 625 ЦК України передбачено - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2480,40 грн. основного боргу, 100,90 грн. пені, 31,39 грн. 3 % річних та 64,46 грн. інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Києво-Святошинського районного відділу Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Київській області (код 08673129) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Київської міської філії ВАТ “Укртелеком (код 01189910) 2480,40 грн. основного боргу, 100,90 грн. -пені, 64,46 грн. -інфляційних, 31,39 грн - 3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя