Справа № 462/4381/24
Іменем України
17 липня 2024 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 15.05.2024 близько 07.00 год., перебуваючи за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Судом вживались заходи для належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду справи, зокрема шляхом надсилання судової повістки рекомендованою поштовою кореспонденцією за адресою місця проживання останнього, однак скерована судом поштова кореспонденція повернута на адресу суду неврученою адресоту із зазначенням причини повернення, згідно довідки АТ «Укрпошта» - «за закінченням терміну зберігання».
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Поруч з цим, ОСОБА_1 не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника, у зв'язку із чим, беручи до уваги факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 225738 від 15.05.2024, письмовою заявою ОСОБА_2 від 15.05.2024, та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 15.05.2024, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 15.05.2021, згідно якої рівень вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства оцінено як високий, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 від 15.05.2024.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя (підпис) ОСОБА_3
З оригіналом згідно.
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 462/4381/24.
Суддя Б.М. Гедз