Справа № 462/5787/24
провадження 1-кп/462/522/24
18 липня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відеконференції з обвинуваченим ОСОБА_4 , який утримується в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000009 від 02.01.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
До Залізничного районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024140000000009 від 02.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою судді від 17.07.2024 у кримінальному провадженні №12024140000000009 від 02.01.2024 призначено підготовче судове засідання.
17.07.2024 прокурором в межах даного кримінального провадження подано письмове клопотання про продовження застосування до обвинуваченого раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 23.07.2024. Заявлене клопотання прокурор мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, переслідуючи мету незаконного збагачення, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, спосіб та місце), розмістив в інтернет додатку «Telegram» оголошення про допомогу у безперешкодному перетині державного кордону України під назвою «ключі від кордону».
Реалізовуючи спільний злочинний умисел на організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, з корисливого мотиву, ОСОБА_4 наприкінці грудня 2023 року в ході телефонної розмови із свого мобільного телефону № НОМЕР_1 , при спілкуванні з ОСОБА_6 повідомив останньому, що його послуги щодо організації незаконного перетину державного кордону України та сприяння у цьому будуть коштувати 4000 доларів США. Крім цього, ОСОБА_4 , керуючи діями переправлення через державний кордон, повідомив ОСОБА_6 , щоб той підготував речі, документи та гроші, з якими хоче покинути України у невеликій сумці, яку візьме з собою. Також пояснив процедуру самого перетину, а саме ОСОБА_6 із центру м. Львова бусом буде доставлений в Закарпатську область, де невстановлена досудовим розслідуванням особа переведе його лісом через державний кордон України поза межами пунктів пропуску.
22.01.2024 близько 18:00 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, зідзвонився з ним, де в ході розмови повідомив останньому, що для того, щоб перетнути державний кордон нелегально така послуга буде коштувати 2200 доларів США, однак ОСОБА_6 повинен надіслати на номер карткового рахунку НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_7 і яким користується ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1100 доларів США, що еквівалентно 42300 гривень в якості завдатку, і наступного дня, тобто 23.01.2024 бус забере його в центрі м. Львова біля оперного театру та решта грошових коштів він повинен передати йому після перетину кордону.
В подальшому, 22.01.2024 о 22 год.45 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на 4 пероні Головного залізничного вокзалу у м. Львові , що за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1 , продовжуючи свої злочинні дії, з корисливих мотивів, для організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_6 , керівництва такими діями та сприяння порадами, наданням засобів, отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 4900 гривень, які останній перерахував на картковий рахунок НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 в якості завдатку, як незаконну винагороду за вчинені ним вищезазначені незаконні дії. В подальшому протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями та сприяння їх вчиненню, порадами та наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.
22.01.2024 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 23.01.2024 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено достатньо підстав для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами УМП ГУНП у Львівській області від 02.01.2024 №32/23/014-2023; рапортом ст. о/у УМП ГУНП у Львівській області від 01.01.2024; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 03.01.2024, 23.01.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.01.2024; протоколом про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.01.2024; протоколом огляду телефону від 23.01.2024; іншими матеріалами кримінального провадження №12024140000000009.
24.01.2024 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова було обрано щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави у сумі 181680 гривень 00 копійок, строком на 60 діб, тобто до 21.03.2024 включно.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 19.03.2024 продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 23 травня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 14.05.2024 продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 23 червня 2024 року.
14.05.2024 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 до 23.06.2024, з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 151400 гривень.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 19.06.2024 продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 23 липня 2024 року та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з можливістю внесення застави у розімірів розмірі 35 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить суму у 105980 грн.
Прокурор звертає увагу на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від суду оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , є тяжким, у разі доведення вини йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі терміном до дев'яти років, без альтернативи призначення більш м'якого покарання, та останній, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі у Республіці Угорщина, куди мав намір переправити незаконно ОСОБА_6 .
Разом з цим, ОСОБА_4 , володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.
Окрім того, слід взяти до уваги, що згідно обставин справи ОСОБА_4 мав намір забезпечити незаконне переправлення через державний кордон ОСОБА_6 за фіктивними документами, відтак у разі необхідності може вжити дієвих заходів задля особистого незаконного перетину державного кордону.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), підтверджується тим, що на даний час у рамках зазначеного кримінального провадження не відшукано усі документи, що мають значення для справи.
Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні) виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідка, який надав органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаного учасника процесу ОСОБА_6 шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства, з метою зміни або відмови їх від показів.
Відтак, обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення, конспірації злочинної діяльності шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.
Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, обставини вчинення якого на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення).
Ризик, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється), полягає в тому, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, та досягнення мети вчинення злочину, у якому обвинувачується - задля вирішення питання щодо можливості перетину ОСОБА_8 державного кордону попри наявні обмеження під час дії воєнного стану. Ураховуючи те, що зазначений вище злочин вчинявся ОСОБА_4 з корисливих мотивів, метою яких було неправомірне одержання грошових коштів з метою досягнення бажаної мети, слід прийти до висновку, що обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень, пов'язаних із організацією незаконного перетину осіб через державний кордон з метою одержання від останніх грошової винагороди за вчинення таких дій.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, прокурор вказує на те, що зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України; ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінальног правопорушення (злочин), за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років, тож тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він обвинувачується є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала з підстав, викладених у клопотанні. Просила клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , з можливістю внесення застави у вказаному у клопотанні розмірі.
Обвинувачений та його захисник проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, оскільки вважають, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим та просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім цього захисник зазначив, що вказаний у клопотанні розмір застави є непомірним для обвинуваченого, у якого відсутні будь-які доходи та відсутні доходи у його батьків. Він має соціально-стримуючі фактори: зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з батьками і двома неповнолітніми сестрами, раніше не судимий. Сторона захисту не погоджується з кваліфікацією його діянь, вважає необгрунтованою підозру за ч. 3 ст. 332 КК України. Покликається на те, що він сприяв слідству, визнав, що отримав 4900 грн., надав пояснення за яких обставин.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд щодо клопотання про продовження застосування запобіжного заходу, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Заявлене прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою за процесуальним змістом і формою відповідає вимогам ст. 184 КПК України, таке вручено обвинуваченому не пізніше, ніж за три години до початку його розгляду, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 184 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання обвинуваченому строку тримання під вартою, судом враховуються положення ст. 178 КПК України, згідно з якими суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначені даною статтею, зокрема вік обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, рід занять, тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.01.2024 було обрано щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави у сумі 181680 гривень 00 копійок, строком на 60 діб, тобто до 21.03.2024 включно.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 19.03.2024 продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 23 травня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 14.05.2024 продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 23 червня 2024 року.
14.05.2024 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 до 23.06.2024, з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 151400 гривень.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 19.06.2024 продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 23 липня 2024 року та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з можливістю внесення застави у розімірів розмірі 35 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить суму у 105980 грн.
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
За наведеного, беручи до уваги, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину, за який чинним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, обставини обгрунтованої підозри причетності ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення мають місце та підтверджуються представленими матеріалами, при цьому на стадії підготовчого судового засідання суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішуватись під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, суд дійшов висновку, що є достатньо даних вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обвставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню будь яким іншим чином, продовжити свою злочинну діяльність.
З огляду на наведене, з метою забезпечення виконання процесуальних рішень та враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, суспільну небезпечність та спосіб вчинення правопорушення у період воєнного стану в країні, а також відсутність в останнього достаніх соціально-стримуючих факторів, суд приходить до переконання, що шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо запобігти наведеним ризикам.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, доведених прокурором, станом на час розгляду даного клопотання, для застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, як і не встановлено будь-яких даних, що за станом здоров'я останнього є перешкоди у застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не представлено.
Відтак, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, слід застосувати запобіжний захід до ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 15.09.2024.
Разом з тим, за приписами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 року у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.
З врахуванням особи обвинуваченого, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального та сімейного становища обвинуваченого, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів, суд дійшов висновку, що необхідно визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 105980 (сто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
На думку суду, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти в обвинуваченого бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідка чи не виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись ст. 176-178, 314-317, 331 КПК України, суд-
ухвалив:
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15.09.2024, включно, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», з визначенням розміру застави в розмірі 35 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить суму у 105980 (сто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: 37315022000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого на строк до 15.09.2024, такі обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі села Рудники Луцького району Волинської області, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із іншими невстановленими на даний час співучасниками вчинення злочину, а також із свідками сторони обвинувачення, у тому числі свідком ОСОБА_6 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 18.07.2024.
Суддя: (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно. Оригінал ухвали знаходиться у справі № 462/5787/24.
Суддя: ОСОБА_1