Справа № 607/12693/24
про залишення без руху позовної заяви
"15" липня 2024 р. суддя Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України, Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
встановила:
На розгляді судді Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В. перебуває позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України, Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил від 28.05.2024 № 0310/20900/24.
Суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, згідно з якою до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
У постанові від 18.03.2020 (провадження №11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права вказала, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.03.2020, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн за подання позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ч. 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу для виконання вимог ч. 1ст. 123 КАС України слід подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору. Без усунення зазначених недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження суду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Невиконання вимог КАС України, є підставою для залишення заяви без руху, відповідно до положень ст.169 КАС України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вказане, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України, Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - без руху, одночасно роз'яснивши позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, який встановлений у статті 171 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.121, 160, 161 КАС України, таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення вказаних недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 121, 123, 160,161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України,
постановила:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України, Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Павлюк О. В.