Дата документу 18.07.2024
Справа № 334/5471/24
Провадження № 2-а/334/59/24
18 липня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Філіпової І. М.,
за участі секретаря Мандик М. О.,
представника позивача Іванісова В. С.,
представника відповідача Чернової В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
05.07.2024 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому зазначає, що 28.03.2024 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л. М. Державної служби України з безпеки на транспорті відносно позивача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00018285, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 23.03.2024 року о 17 год. 30 хв. за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF FТ XF 105, ДНЗ АР76137ЕС. Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної ширини транспортного засобу на 6,462 відсотки (0,168 м), при дозволеній максимальній фактичній ширині 2,6 м, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-2 КУпАП.
Позивач вважає вказану постанову незаконною з наступних підстав.
Пунктом 22.5 ПДР передбачені обмеження, зокрема, габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.
Відповідно до п. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР.
Відповідачем на підтвердження порушення п. 22.5 ПДР надано інформаційну картку габаритно - вагового контролю, фотографії транспортного засобу в момент вчинення правопорушення. Згідно вказаної інформаційної картки габаритно - вагового контролю показник габариту ТЗ DAF FТ XF 105 (ширина) складає 2,768 м.
Однак, відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту виробника ТЗ MAN, щодо технічних характеристик транспортного засобі, ширина DAF FТ XF 105 становить 2,590 м.
Таким чином, позивач вважає, що дані з інформаційної картки є хибними, так як ширина сідлового тягача не мала можливості змінитися з часом, а додаткових конструкцій на ньому під час фіксації правопорушення не зафіксовано.
11.07.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: а) зовнішніх габаритів: Зовнішній габарит Максимальне значення параметра, метрів Ширина: 2,6.
Зі змісту оскаржуваної постанови АА №00018285 від 28.03.2024 вбачається, що розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 78, WAGA-WIM35, зав. №16, головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, ОСОБА_2 , складено постанову серія АА №00018285 від 28.03.2024, згідно з якою встановлено, що 23.03.2024 о 17 год 30 хв., за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл., зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF105 , ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: ширини транспортного засобу на 6.462% (0.168 м.), при дозволеній максимальній фактичній ширині 2.6 м., відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132 КУпАП.
В інформаційній карті габаритно-вагового контролю відображено дані про кількість осей транспортного засобу, відстань між осями, навантаження на кожну вісь, висоту, довжину, ширину транспортного засобу, перевищення габаритів, перевищення ваги, температуру повітря, повну масу, шинність, клас транспортного засобу, загальну масу транспортного засобу тощо. Загальна ширина напівпричепа транспортного засобу може бути вплинута наступними факторами: Тип транспортного засобу: ширина може варіюватися залежно від типу напівпричепа, наприклад, вантажний напівпричіп може мати іншу ширину. Вантаж: Залежно від того, який вантаж перевозиться, може змінюватися конфігурація транспортного засобу і, відповідно, його ширина.
Згідно п. 22.4 ПДР вантаж, що виступає за габарити транспортного засобу спереду або ззаду більш як на 1 м, а за шириною перевищує 0,4 м від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря, повинен бути позначений відповідно до вимог підпункту "з" пункту 30.3 цих Правил. "Негабаритний вантаж" - сигнальні щитки або прапорці розміром 400 х 400 мм з нанесеними по діагоналі червоними і білими смугами, що чергуються (ширина - 50 мм), а в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості - світлоповертачами або ліхтарями: спереду білого кольору, ззаду - червоного, збоку - оранжевого. Знак розміщується на крайніх зовнішніх частинах вантажу, що виступає за габарити транспортного засобу на відстань, більшу ніж це передбачено пунктом 22.4 ПДР (пп. «з» п. 30.3 ПДР).
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Недоречним є посилання позивача на Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 адже, згідно пункту 1 вказаного Порядку, його дія не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.
Автоматичним пунктом фіксації за допомогою технічних засобів WIM 78, WAGA-WIM35, зав. № 16 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу DAF FT XF105 , ДНЗ НОМЕР_1 , а саме ширина - 2.868 м. 2.768 м. загальної ширини - результат виміру з урахуванням похибки (наведено в розрахунку). Інформація, яка формує об'єктивну сторону порушення, не лише міститься в постанові, але й підтверджуються інформаційними файлами та даними фотофіксації.
Представник відповідача вважає, що на виконання вимог статті 19 Конституції України, статей 245, 279-5, 283 КУпАП уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Вказував, що розмір сідлового тягача не змінювався, жодних додаткових конструкцій на ньому немає. Причип, який зафіксований у постанові має свій номерний знак, тому якщо відбулося перевищення габаритних параметрів саме причипу, то відповідач повинен був складати постанову відносно того транспортного засобу, який перевищив габарити.
Представник відповідача проти позову заперечував, вказував, що постанова складена відповідно до вимог законодавства. Перевищення габаратних параметрів відбулося за рахунок причепа, на якому був закріплений з боку тент, що і призвело до збільшення ширини транспортного засобу, що є порушенням ПДР.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд прийшов до наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серія АА №00018285 від 28.03.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Згідно постанови 28.03.2024 головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті Соколюк Л. М., розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів -WIM 78 WAGA- WIM35, зав.16, установлено, що 23.03.2024 року о 17 год. 30 хв., за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл. зафіксовано транспортний засіб DAF FТ XF 105, ДНЗ АР613ЕС. Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної ширини треанспортного засобу на 6,462 відсотка (0,168м), при дозволеній максимальній фактичній ширині 2,6 м, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 - 1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Відповідно до ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження, 06.06.2024 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби розпочато примусове виконання постанови АА №00018285 від 28.03.2024 року.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником транспортного засобу DAF FТ XF 105, ДНЗ АР76137ЕС, а також напівпричепу SCHMITZ SCS 27, ДНЗ НОМЕР_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки прилад WAGA-WIM35 у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю WAGA пройшов повірку 16.02.2024 року (свідоцтво №04/4783, чинне до 16.02.2025 року), підсистема габаритного контролю транспортних засобів SIZE WIM35 у складі автоматичного пункту ваго - габаритного контролю «WAGA» - 16.02.2024 року (свідоцтво №168, чинне до 16.02.2025 року), підсистема ідентифікації транспортних засобів ANPR WIM35 у складі автоматичного пункту ваго - габаритного контролю WAGA (свідоцтво №169, чинне до 16.02.2025 року).
Так, статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.10.2016р. у справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд приходить до висновку, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови дотримався вимог КУпАП в повній мірі.
Судом встановлено, що автоматичному режимі пунктом габаритно - вагового контролю WAGA-WIM35 було зафіксовано транспортний засіб DAF FТ XF 105, ДНЗ АР76137ЕС з перевищенням габаритів щодо ширини транспортного засобу.
Відповідно до п. 10.1 ПДР причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. Є очевидним, що причіп не може бути самостійним учасником дорожнього руху, тому на думку суду, здійснення вимірювання габаритів транспортного засобу DAF FТ XF 105, ДНЗ АР76137ЕС разом напівпричепом SCHMITZ SCS 27, ДНЗ НОМЕР_2 , є логічним та обґрунтованим.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Судом не встановлено порушень, які б свідчили про незаконність винесеної постанови, обставини викладені у позовній заяві не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 77, 134, 241-246, 257, 262, 286 КАС України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса: м. м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9.
Суддя: Філіпова І. М.