Дата документу 18.07.2024
Справа № 334/5292/24
Провадження № 1-кп/334/590/24
18 липня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника -адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за № 12024082050000794 від 25.04.2024 року за звинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
24 квітня 2024 року, приблизно о 12 год. 00хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись за місцем мешкання потерпілого - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що ОСОБА_6 не спостерігав за його діями, з кишені шкіряного жилету викрав гаманець, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, з грошовими коштами на загальну суму 12000 гривень, після чого покинув територію домоволодіння та в подальшому розпорядився викраденим грошовими коштами на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 12000 гривень.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Під час досудового розслідування 26.06.2024року між прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю захисника, укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, прокурор і підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин і правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, підозрюваний ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди було узгоджене покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_4 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просила суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором, за його письмової згоди, та обвинуваченим ОСОБА_4 , пояснив також, що претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , у присутності захисника, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення беззастережно визнав повністю і просив суд затвердити укладену між ним і прокурором угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення і вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості і наполягав на затвердженні угоди.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні також просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Заслухавши думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.
Частиною п'ятою статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесене до тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана інтересам потерпілого ОСОБА_6 , яким надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачений і прокурор, визначена з урахуванням положень ст. ст. 53, 65, 66, 67 КК України, угода не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладення такої угоди судом не встановлено.
Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473, ст. ст. 394, 424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, положення ч. 5 ст. 474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України. Укладання угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується з призначенням судом узгодженого покарання.
При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 26 червня 2024 року суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, але працює за наймом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, при цьому покласти на останнього обов'язки, передбачені п.1, 2 ч.1; п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Заходи забезпечення та запобіжні заходи, у кримінальному провадженні, не застосовувалися.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 100, 119, 374, 468, 469, 473, 474, 476 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 червня 2024 року в кримінальному провадженні № 12024082050000794 між прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_3 та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 26 червня 2024 року покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, та покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений засудженим, захисником, прокурором, виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1