Дата документу 18.07.2024
Справа № 334/8267/23
Провадження № 2-і/334/5/24
18 липня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Міщенко А.О., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про стягнення понесених у справі витрат, -
16.07.2024 року до суду звернувся відповідач ОСОБА_1 з заявою про стягнення понесених у справі витрат.
В заяві посилався на те, що в провадженні суду знаходиться справа №334/8267/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл житлового будинку.
09.07.2024 року представник: адвокат Будовська Н.В. в інтересах ОСОБА_2 подала заяву про залишення позову без розгляду, у якій прохала позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл житлового будинку - залишити без розгляду та вирішити питання щодо повернення судового збору.
11.07.2024 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл житлового будинку - залишено без розгляду, так як позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідач ОСОБА_1 вважає, що дії позивача, а саме: подання позову є необґрунтованими (позивач зрозумів це після наданих з боку відповідача документів з ТОВ «ЗМБТІ» та Висновку експерта №0094 від 20.05.2024 року ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» за результатами будівельно-технічної експертизи), а тому відповідач має право на компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача на підставі ч.5 ст.142 та ст.141 ЦПК України.
Щодо розміру та обґрунтування вимог відповідача про компенсацію здійснених витрат:
01.11.2023 року відповідачем надано відзив на позов, в якому зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складає: 1200 грн. - за отримані документи з ТОВ «ЗМБТІ»; 3000 грн. - за надання правничої допомоги, в подальшому сума витрат буде уточнена.
Докази витрат за отримання документів з ТОВ «ЗМБТІ» в розмірі 1200 грн. були додані до відзиву та містяться в матеріалах справи.
Також відповідачем у підготовчому засіданні заявлялось клопотання про долучення до матеріалів справи Висновку експерта №0094 від 20.05.2024 року ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» за результатами будівельно-технічної експертизи, у якості доказу заперечень на позовні вимоги, яке було задоволено. 20.06.2024 року відповідачем заявлялось клопотання про долучення доказів - документів щодо оплати відповідачем будівельно-технічної експертизи на суму 10000 грн. - рахунок №1305/01 від 13.05.2024 року; платіжна інструкція переказу коштів від 14.05.2024 року; повідомлення про зарахування коштів від 27.05.2024 року; інформаційне повідомлення банку про зарахування коштів №ЕЕ249699 від 14.05.2024 року.
Докази витрат відповідача за надання правничої допомоги адвокатом в розмірі 3000 грн. подаються окремо разом із цим клопотанням.
Прохав стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 понесені ним витрати, пов'язані з розглядом справи, в розмірі 14200 грн., які складаються з: 1) витрати, пов'язані з отриманням документів з ТОВ «ЗМБТІ» в розмірі 1200 грн.; 2) витрати, пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 10000 грн.; 3) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу при розгляді даної справи не здійснювалось відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява відповідача про стягнення понесених у справі витрат не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч.5,6 ст.142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали залишення позову без розгляду, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Згідно ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Системний аналіз наведених норм процесуального права дає підстави вважати, що у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони. Тобто, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Одночасно суд зауважує, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов. ЦПК України передбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.
Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, ч.1 ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.55, ст.124 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, незалежно від обґрунтованості позову.
Разом з тим відповідно положень ч.1 ст.44 ЦПК України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок саме необґрунтованих дій позивача.
Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов'язок позивача відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
Сам по собі факт залишення позову без розгляду за заявою позивача не може бути підставою для задоволення вимог відповідача про компенсацію здійснених ним витрат, оскільки згідно п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення, зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України, при цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Подання до суду заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Аналогічний висновок міститься у Постановах Верховного Суду від 26.09.2018 року у справі №148/312/16-ц, від 28.01.2019 року у справі №619/1146/17-ц, від 02.12.2020 року у справі №202/2600/15-ц, від 17.12.2020 року у справі №758/12381/18-ц, від 14.01.2021 року у справі №521/3011/18.
Процесуальні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.
Серед іншого слід зауважити, що у цій справі суд не встановлював зловживання процесуальними правами з боку позивача, не застосовував до нього будь-яких заходів у зв'язку із зловживанням правами та позовну заяву залишив без розгляду за заявою позивача, а не через зловживання ним процесуальними правами.
Отже, підстав для констатування факту необґрунтованості дій позивача у зв'язку із зверненням до суду з позовом та з заявою про залишення позову без розгляду не встановлено, а відповідачем зворотного не доведено, жодних доказів, які вказували б на необґрунтованість дій позивача відповідачем не надано.
У заяві про стягнення понесених у справі витрат відповідач не зазначив, які дії позивача у справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи у зв'язку із залишенням позову без розгляду, лише вказано, що подання позову є необґрунтованим (позивач зрозумів це після наданих з боку відповідача документів з ТОВ «ЗМБТІ» та Висновку експерта №0094 від 20.05.2024 року ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» за результатами будівельно-технічної експертизи), а тому відповідач має право на компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача на підставі ч.5 ст.142 та ст.141 ЦПК України.
Суд зазначає, що наявні у матеріалах справи заяви по суті справи відповідача не є тими належними та достатніми доказами, які підтверджують необґрунтовані дії позивача при звернені до суду з позовом, оскільки останні по своїй суті містять лише виклад заперечень проти позову.
З огляду на обставини справи, доводи заяви відповідача про стягнення понесених у справі витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача судових витрат відповідача на підставі ч.5 ст.142 ЦПК України.
Відповідно ч.3 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про стягнення понесених у справі витрат, оскільки остання не підтверджена встановленими обставинами та наданими суду доказами.
Керуючись ст.ст. 4, 44, 81, 141, 142, 247, 257 ЦПК України, суд -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про стягнення понесених у справі витрат - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.
Суддя: С.М.Телегуз