01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" вересня 2010 р. Справа № 16/082-10
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Богдан - Лізинг”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „АНК Альянс”, м. Бровари
про стягнення 38 734,42 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача - Коптєва А.Є. -довір. 25 від 30.06.2010р. - представник;
від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Богдан-Лізинг” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 691 від 19.07.2010р. (Вх. № суду 3312 від 22.07.2010р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю „АНК Альянс” (далі -відповідач) про стягнення заборгованості всього у розмірі 38 734,42 грн., з яких 12 470,04 грн., заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, 9 627,46 грн. винагороди (комісія) 1-го порядку, 12 588,36 грн. -коригування на зміну курсу гривні до дол. США за період з 10.04.2010р. по 10.07.2010р. без ПДВ, 3 419,19 грн. суму ПДВ за період з 10.03.2009 р. по 10.07.2010 р., 659,37 грн. пені, розірвання Договору фінансового лізингу № 077/09-АВТ від 09.08.2009р. та про зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №077/09-АВТ від 09.08.2009р. в частині сплати лізингових платежів.
Відповідно до ухвали від 26.07.2010р. порушено провадження у справі № 16/082-10 та призначено її розгляд на 25.08.2010р. об 11 год. 40 хв.
Представник позивача в судовому засіданні 25.08.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач в судове засідання 25.08.2010р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 26.07.2010р. Витребувані документи (п. 3 ухвали від 26.07.2010р.) відповідач суду не надав.
Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 21.09.2010р. за участю повноважних представників сторін.
В судовому засіданні 21.09.2010р. представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судові засідання 25.08.2010р. та 21.09.2010р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 26.07.2010р. та ухвалою від 25.08.2010р.
Однак, копії зазначених ухвал суду від 26.07.2010р. та від 25.08.2010р. були повернуті поштовим відділенням зв'язку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці “за закінченням терміну зберігання”.
Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за зазначеню адресою не проживає”, “адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 26.07.2010р. про порушення провадження та від 25.08.2010р., які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «АНК Альянс»№ 093109 від 26.10.2005р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд
встановив:
09 серпня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Богдан-Лізинг” (Лізингодавець далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АНК Альянс” (Лізингоодержувач далі - відповідач) укладено договір фінансового лізингу № 077/09-АВТ (надалі -Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору предметом даного договору є надання позивачем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачу майна, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації (Додаток 2 до Договору), для підприємницьких цілей відповідача на визначений строк, за умовами сплати останнім періодичних лізингових платежів.
Згідно п. 1.6. Договору вартість майна (предмета лізингу) на момент його передачі Лізингоодержувачу становить: 74 820,24 грн. в тому числі - ПДВ 20% 12 470 грн. 04 коп.
Пунктом 1.8. Договору визначено, що строк користування предметом лізингу становить 24 (двадцять чотири) місяці та починає свій перебіг від дати підписання Акта прийому-передачі майна (предмета лізингу).
На виконання п. 1.1.1 Договору позивачем у межах своїх зобов'язань за договором було передано відповідачу у користування обладнання, а саме: автопідйомник (електрогідравлічний 3,5т) с з/у “ЕРМАК-3500-Е” в кількості 5 одиниць, підйомник (4т) стійковий Z-31 СЕ в кількості 1 одиниці, підйомник вісі (траверса) ОМА 542А.08 в кількості 1 одиниці, стенд розвал-сходження “НЕSНВОN” 910 в кількості 1 одиниці, пусково-зарядний прилад “АUTOSTAR 500” в кількості 1 одиниці, прилад для розбирання амортизаторів 447 Т в кількості 1 одиниці, прилад для обслуговування кондиціонерів АС.144 DS ІМР в кількості 1 одиниці, мийка високого тиску “ОРТІМА СМР 1714Т” в кількості 2 одиниць, пилозбірник МІRАGЕ 1529 GА (АSDО 36742) в кількості 1 одиниці та пилозбірник МІRАGЕ SUPЕR в кількості 1 одиниці (далі - предмет лізингу, майно.)
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу з передачі майна підтверджується Актом прийому-передачі майна від 10 серпня 2009 року, зазначений акт підписаний відповідачем та скріплений печаткою.
Пунктом 3.1. Договору сторони визначили, що відповідач сплачує лізингові платежі за кожний період користування майном (розрахунковий період), який зазначений в Додатку 1 до Договору - “Графіку сплати лізингових платежів”. Перший розрахунковий період визначається рівним періоду від дати підписання Акту приймання-передачі майна в лізинг до останнього дня першого розрахункового періоду, зазначеного в Додатку 1 до Договору. Лізингові платежі включають:
- згідно п. 3.1.1. Договору, винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пункті 3.4. цього Договору, яка складається з:
- згідно п. 3.1.1.1. Договору комісії 1-го порядку (К1) - розрахунок комісії 1-го порядку в обсязі суми винагороди Лізингодавця за користування майном починається з дня підписання Акту приймання-передачі Предмета лізингу. Лізингоотримувач сплачує в кожному розрахунковому періоді комісію 1-го порядку Лізингодавцю в сумі відповідно до Додатку 1 цього Договору. Комісія 1-го порядку включає також витрати, понесені Лізингодавцем на страхування Предмета лізингу.
- згідно п. 3.1.1.2. Договору, комісії 2-го порядку (К2) - розрахунок комісії 2-го порядку в обсязі суми винагороди за понаднормовий час користування послугами лізингу Лізингодавця здійснюється згідно з п. 3.4 та п. 3.9 даного Договору.
- згідно п. 3.1.2. - платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.
Судом встановлено, що станом на 19.07.2010 року за період з 10.04.2009 року по 10.07.2010 року ТОВ “АНК Альянс” не сплатило Лізингодавцеві платіж, що відшкодовує вартість майна, у сумі, яка складає 12 470,04 грн., в тому числі ПДВ у сумі: 2 078,34 грн. та винагороду (комісію) 1-го порядку у розмірі 9 627,46 грн.
Відповідно до п. 3.3. Договору платежі здійснюються в національній валюті України (гривнях) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Лізингодавця з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США. Сума лізингового платежу (ЛПф), що підлягає сплаті на користь Лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу), визначається наступним чином:
ЛПф=ЛП х Кф/Кп,,
де ЛП - сума чергового лізингового платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору);
Кф - курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України на дату виставлення рахунку;
Кп - курс гривні до долару США, встановлений в розмірі 5,05 грн.
«х»- знак множення; «/»- знак ділення.
Зазначений пункт Договору відповідає нормам чинного законодавства. Зокрема, згідно частини 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Частиною 2 ст. 533 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Різниця між сумою лізингового платежу (ЛПф), що підлягає сплаті на користь Лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу), та сумою чергового лізингового платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) вважається складовою комісії 2-го порядку (п. 3.4. Договору).
Судом встановлено, що Лізингоодержувачем не сплачено Лізингодавцю нараховане за період з 10.04.2009 р. по 10.07.2010 р. на підставі п.п. 3.3. Договору коригування на зміну курсу гривні до дол. США у сумі 12 558,36 грн., без урахування ПДВ. (розрахунок додається).
Згідно п.п. 3.2.2. пункту 3.2. статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість”, не є об'єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати.
Відповідно до п.п. 3.7. Договору у разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ, при цьому Лізингоодержувач повинен самостійно збільшити розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно на суму, яка дорівнює ПДВ, нарахованому на такий об'єкт оподаткування, а сторони самостійно здійснюють дії, передбачені чинним податковим законодавством України, щодо проведення оподаткування такої операції.
Нараховану на підставі п. 3.7. Договору суму ПДВ за період з 10.03.2009 року по 10.07.2010 року у розмірі 3 419,19 грн. відповідачем в порушення п. 3.7 договору не сплачено (розрахунок суми ПДВ додається).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем за кожний розрахунковий період відповідачу на підставі договору виставлялись рахунки -фактури на оплату лізингового платежу: № СФ-02134 від 06.04.2010р., № СФ-02251 від 05.05.2010р., СФ-02366 від 08.06.2010р. та № СФ-02470 від 08.07.2010р., що залишились повністю або частково неоплаченими.
Таким чином, відповідач не сплатив позивачу за договором фінансового лізингу платіж по лізинговим платежам - 12 470,04 грн., включаючи винагороду (комісію) 1-го порядку - 9 627,46 грн., платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна, коригування на зміну курсу гривні до дол. США - 12 588,36 грн. та суму нарахованого ПДВ - 3 419,19 грн., всього в розмірі 38 075,05 грн.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. № 723/97-ВР лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В результаті невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті лізингових платежів за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 38 075,05 грн.
Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву або доказів оплати лізингових платежів суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 38 075,05 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за прострочені платежі на підставі Договору фінансового лізингу № 077/09-АВТ від 09.08.2009р. у сумі 38 075,05 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 6.4.1. Договору у випадку прострочення сплати, або несплати кожного поточного лізингового платежу, у тому числі прострочення сплати першого лізингового платежу, незалежно від причини цього прострочення (несплати), Лізингоодержувач крім штрафів, зазначених у пункті 6.5. даного договору, виплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми несплаченого, несвоєчасно сплаченого, неповністю сплаченого лізингового платежу за кожен день прострочення платежу та відшкодовує всі збитки, завдані цим Лізингодавцю, понад вказану пеню.
Внаслідок прострочення сплати лізингових платежів позивачем на підставі п. 6.4.1. Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 659,37 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 10.03.2010р. по 10.07.2010р. Розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 659,37 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи тому підлягає задоволенню.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання, а саме не сплачує лізингові платежі у встановлені строки та в обсязі встановленому Договором, позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання Договору фінансового лізингу №077/09-АВТ від 09.08.2009р. укладеного з відповідачем.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Підстави розірвання договору зазначені в ст. 783 ЦК України. Крім того, відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право серед іншого вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Відповідно до п. 9.2. Договору Лізингодавець має право вимагати дострокового розірвання даного Договору без відшкодування Лізингоодержувачу будь-яких збитків, викликаних даним розірванням, зокрема у випадку якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів (п. 9.2.3. Договору).
Відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати лізингових платежів за договором № 077/09-АВТ від 09.08.2009р., більш як на 30 календарних днів, що є підставою для розірвання договору.
Згідно п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Згідно частини 2 п. 7 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Пунктом 1.9. Договору сторони узгодили, що у випадку дострокового припинення цього Договору або в разі закінчення строку володіння предметом лізингу, якщо інше не передбачено письмовою угодою сторін, лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцеві майно в тому стані, в якому він його одержав, з врахуванням нормального зносу, який виник в період дії цього договору, а лізингодавець зобов'язаний прийняти це майно.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявленої позовної вимоги щодо розірвання Договору фінансового лізингу №077/09-АВТ від 09.08.2009р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Богдан - Лізинг” та Товариством з обмеженою відповідальністю „АНК Альянс”, в зв'язку з істотним порушенням останнім умов Договору.
Оскільки Договір фінансового лізингу №077/09-АВТ від 09.08.2009р. підлягає розірванню, то майно (предмети лізингу), а саме: Автопідйомник (електрогідравлічний 3,5 т.) с з/у «ЕРМАК-3500Е» в кількості 5 одиниць; Підйомник (4т) стійковий Z-31 СЕ -в кількості 1 одиниці; Підйомник вісі (траверса) ОМА 542А.08 -в кількості 1 одиниці; Стенд розвал -сходження «НЕSHBON»910 -в кількості 1 одиниці; Пусково -зарядний прилад «AUTOSTAR 500»- в кількості 1 одиниці; Прилад для розбирання амортизаторів 447 Т в кількості 1 одиниці; Прилад для обслуговування кондиціонерів АС. 144 DS IMP в кількості 1 одиниці; Мийка високого тиску «ОРТІМА СМP 1714Е»в кількості 2 одиниці; Пилозбірник MIRAGE 1529 GA (ASDO 36742) в кількості 1 одиниці; Пилозбірник MIRAGE SUPER в кількості 1 одиниці, має бути повернуто позивачу.
Враховуючи викладене, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу вищезазначене майно (предмети лізингу), яке передано позивачем відповідно до договору фінансового лізингу №077/09-АВТ від 09.08.2009р., підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір фінансового лізингу №077/09-АВТ від 09.08.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Богдан - Лізинг” та Товариством з обмеженою відповідальністю „АНК Альянс”.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АНК Альянс»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Олімпійська, 8а, кв. 3, код ЄДРПОУ 33847270) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Богдан -Лізинг»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корпус 87, код ЄДРПОУ 32960732) майно (предмети лізингу): Автопідйомник (електрогідравлічний 3,5 т.) с з/у «ЕРМАК-3500Е»в кількості 5 одиниць; Підйомник (4т) стійковий Z-31 СЕ -в кількості 1 одиниці; Підйомник вісі (траверса) ОМА 542А.08 -в кількості 1 одиниці; Стенд розвал -сходження «НЕSHBON»910 -в кількості 1 одиниці; Пусково -зарядний прилад «AUTOSTAR 500»- в кількості 1 одиниці; Прилад для розбирання амортизаторів 447 Т в кількості 1 одиниці; Прилад для обслуговування кондиціонерів АС. 144 DS IMP в кількості 1 одиниці; Мийка високого тиску «ОРТІМА СМP 1714Е»в кількості 2 одиниці; Пилозбірник MIRAGE 1529 GA (ASDO 36742) в кількості 1 одиниці; Пилозбірник MIRAGE SUPER в кількості 1 одиниці, отримане за Договором фінансового лізингу №077/09-АВТ від 09.08.2009р.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АНК Альянс” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Олімпійська, 8а, кв. 3, код ЄДРПОУ 33847270, р/р 26005179800025 у ВАТ «Кредитпромбанк») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Богдан - Лізинг” (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корпус 87, код ЄДРПОУ 32960732, р/р 2600657491 у ВАТ АБ «Укргазбанк», м. Київ, МФО 320478) 12 470 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 04 коп. -заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, 9 627 (дев'ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 46 коп. винагороди 1-го порядку, 12 588 (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 36 коп. -коригування на зміну курсу гривні до дол. США, 3 419 (три тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 19 коп. суми ПДВ, 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 37 коп. пені, 877 (вісімсот сімдесят сім) грн. 62 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко