01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"23" вересня 2010 р. Справа № 7/130-10
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт», м. Київ,
до Малого приватного підприємства Фірми «Октавіан», м. Буча, Київська область,
про стягнення 41 634,75 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Логінов В.Г. -представник за довіреністю №01-29-410 від 27.04.2010 року;
від відповідача: не з'явились.
секретар судового засідання: Яцук Е.В.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №01-29-635 від 25.06.2010 року (вх. №3206 від 15.07.2010 року) до Малого приватного підприємства Фірми «Октавіан»(далі -відповідач) про стягнення 41 634,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідно до умов договору №13-85/07 від 15.10.2007 року ним було перераховано відповідачу вартість виконаних робіт з ремонту підкранової колії, однак сплачено грошові кошти в більшій сумі (а саме на 37 693,50 грн. більше), ніж визначено сторонами в акті виконаних підрядних робіт. Враховуючи, що відповідач на вимогу Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт» не повернув надмірно сплачені грошові кошти, позивач на підставі ст. ст. 1212, 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 37 693,50 грн. боргу, 2 962,26 грн. інфляційних втрат та 978,99 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2010 року було порушено провадження у справі № 7/130-10 та призначено її розгляд на 05.08.2010 року.
У судове засідання 05.08.2010 року представники сторін з'явились і господарським судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 09.09.2010 року.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 09.09.2010 року представників відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про перерву, розгляд справи відкладався на 23.09.2010 року.
На підставі заяви представника позивача ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.2010 року строк вирішення спору у справі було продовжено на 15 днів до 04.10.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 23.09.2010 року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
У судове засідання 23.09.2010 року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву, а також без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні 23.09.2010 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
15.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Київський річковий порт»(замовник за договором, позивач у справі) та Малим приватним підприємством Фірмою «Октавіан»(підрядник за договором, відповідач у справі) був укладений договір №13-85/07 (далі -договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язався організувати і виконати роботи по ремонту 100 погонних метрів підкранової колії замовника.
Роботи здійснюються на території замовника за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 12, 3-й вантажний район (п. 1.2. договору).
Згідно п. 1.5. договору, загальна вартість виконаних робіт по даному договору складає -197 809,20 грн., разом з ПДВ -32 968,20 грн., що підтверджується кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Вартість робіт, яка зазначена п. 1.5. договору, може бути змінена у зв'язку зі зміною обсягу робіт. Кінцева вартість робіт встановлюється на підставі підписаних сторонами додаткових угод до договору.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунок за роботи замовником здійснюється в наступному порядку: передоплата на придбання матеріалів в розмірі 50 % від загальної вартості робіт згідно п. 1.5. договору на протязі 5 банківських днів з моменту підписання сторонами договору; кінцевий розрахунок -здійснюється на протязі 5 банківських днів після підписання сторонами акта виконаних робіт.
Даний договір, згідно п. 7.1., вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.
З наявних матеріалів справи, а саме банківської виписки з рахунку Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт», та тверджень позивача, вбачається, що позивачем згідно п. 4.1. договору 16.10.2007 року була здійснена передоплата робіт в сумі 98 904,60 грн. (50% від 197 809,20 грн. -загальної вартості договору).
Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору відповідач (підрядник за договором) виконав підрядні роботи на загальну суму 170 115,60 грн., які були прийняті позивачем (замовником) без будь-яких зауважень. Даний факт підтверджується наявною копією акта приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб (оригінал оглянутий судом у судовому засіданні).
Після прийняття позивачем у грудні 2007 року виконаних підрядних робіт, Відкритим акціонерним товариством «Київський річковий порт»протягом лютого-березня 2008 року на користь Малого приватного підприємства Фірми «Октавіан»були перераховані грошові кошти в розмірі 108 904,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача.
Таким чином, господарським судом встановлено, що позивачем за виконані відповідачем підрядні роботи було сплачено 207 809,10 грн. (98 904,60 грн., 50% передоплата + 108 904,50 грн.).
Враховуючи те, що умовами договору була встановлена можливість зміни вартості робіт у зв'язку зі зміною обсягів робіт, а також беручи до уваги те, що згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України оплата виконаних робіт здійснюється після остаточної їх здачі, якщо інше не встановлено договором, господарський суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних робіт, а відтак і сума договору становить 170 115,60 грн., як визначено сторонами в підписаному акті приймання виконаних підрядних робіт, а тому і позивач у справі (замовник за договором) зобов'язаний був оплатити саме вказану суму.
Однак, позивачем, як зазначалось вище, було сплачено 207 809,10 грн., тобто на 37 693,50 грн. більше, ніж було встановлено договором. При цьому, дослідивши взаємовідносини сторін, господарським судом встановлено, що будь-яких інших угод, а також змін до укладеного договору, якими сторони передбачили б виконання додаткових робіт на суму 37 693,50 грн., сторонами не укладалось. Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що вказані кошти були сплачені позивачем помилково, не на підставі договору, а тому відповідач набув такі кошти без відповідних правових підстав.
У зв'язку з помилковим перерахуванням вказаних грошових коштів, позивач 11.02.2008 року звертався до відповідача з вимогою №01-29-116 від 06.02.2009 року про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 37 693,50 грн. Однак у визначений ст. 530 ЦК України семиденний строк (а саме до 18.02.2008 року) відповідач визначену суму не повернув. 13.10.2009 року позивач повторно звернувся до Малого приватного підприємства Фірми «Октавіан»з вимогою №01-29-747 повернути надмірно сплачені 37 693,50 грн. Однак і на цей лист відповідач відповіді не надав, та грошові кошти не повернув.
Главою 83 Цивільного кодексу України унормовано наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави - безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином. Статтею 177 ЦК України унормовано, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Майном, як особливим об'єктом згідно зі статтею 190 цього Кодексу вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Зі змісту наведених норм вбачається, що положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються і на безпідставно набуті грошові суми.
З аналізу ст. 1212 ЦК України вбачається, що повернення безпідставно одержаного майна, у тому числі і грошових коштів, має зобов'язальний характер, тому у відповідача виникає обов'язок повернути помилково сплачені позивачем кошти в розмірі 37 693,50 грн. При цьому зобов'язання щодо повернення безпідставно набутого майна виникає з моменту безпідставного збагачення набувача незалежно від того, знав він чи міг знати про безпідставність набуття майна. Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд у постановах від 16.06.2010 року у справі №37/258 та від 01.02.2006 року у справі №08/3990.
Оскільки відповідач у відповідності до ст. ст. 33,34 ГПК України не надав суду доказів повернення позивачу грошових сум у розмірі 37 693,50 грн., господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 37 693,50 грн. безпідставно набутих грошових коштів є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У зв'язку з простроченням відповідачем повернення безпідставно отриманих коштів, позивачем заявлено вимогу про стягнення 2 962,26 грн. інфляційних втрат та 978,99 грн. 3% річних.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому господарський суд зазначає, що вказана норма застосовується до правовідносин сторін у разі, якщо боржник порушив грошове зобов'язання та не є нормою права, яка випливає виключно з договірних правовідносин. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних -платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, а також те, що позивачем на адресу відповідача неодноразово були направлені вимоги про повернення 37 693,50 грн., які відповідачем залишені без відповіді, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 року у справі №16/336.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд дійшов до висновку, що до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати в сумі 3 618,59 грн. та 1 434,42 грн. -3% річних (розрахунок сум інфляційних нарахувань та 3% річних здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 8.0.1.»), а тому вважає, подані позивачем розрахунки невірними. Проте виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 2 962,26 грн. інфляційних втрат та 978,99 грн. 3% річних, заяви про збільшення або зміни позовних вимог в цих частинах Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»не подавало, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявлених до стягненні сумах.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, у сумі 41 634,75, з яких 37 693,50 грн. основний борг, 2 962,26 грн. інфляційні втрати та 978,99 грн. -3% річних.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства Фірми «Октавіан»(08292, Київська область, м. Буча, вул. Склозаводська, буд. 12, код ЄДРПОУ 19412774) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»(04071, м. Київ, вул. Верхній вал, 70, код ЄДРПОУ 03150071) 37 693 (тридцять сім тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 50 коп. основного боргу, 2 962 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 978 (дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 99 коп. 3 % річних та судові витрати: 416 (чотириста шістнадцять) грн. 35 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В. М.