Рішення від 10.07.2024 по справі 922/585/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2024м. ХарківСправа № 922/585/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк", м.Київ

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН", Харківська обл.,Харківський р-н, смт.Козача Лопань , 2. ОСОБА_1 , 3. ОСОБА_2 , м.Харків

про стягнення коштів 1 826 095,69 грн.

за участю представників:

позивача:не з'явився;

відповідача-1: не з'явився;

відповідача-2: не з'явився;

відповідача-3: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якій просить стягнути з останніх у солідарному порядку на свою користь заборгованість за кредитним договором №11528939000 від 23.12.2021 року у розмірі 1 826 095,69 грн., з яких 1 641 166,86 грн. - заборгованість за кредитом, 168 019,22 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами, 16 909,61 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2024 залишено позовну заяву без руху, надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу реєстрації відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

20.03.2024 позивачем разом з заявою (вх.№7639) усунено недоліки, які були зазначені в ухвалі суду від 18.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 відкрито провадження у справі № 922/585/24; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.04.2024 о 12:50.

16.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН" до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№10047) та заява про продовженя строку на подання відзиву (вх.№10049).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.04.2024 заяву про продовження строку на подання відзиву (вх.№10049 від 16.04.2024) та відзив на позовну заяву (вх.№10047 від 16.04.2024) повернуто без розгляду.

24.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН" до суду надійшла заява про продовження строку для подання відзиву.

Ухвалою суду від 25.04.2024 задоволено заяву відповідача про продовження строку для подання відзиву та продовжено останньому процесуальний строк на подання відзиву на позов до 10.05.2024 включно.

07.05.2024 відповідачем-1 до суду подано відзив на позовну заяву (вх.№12023), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що до повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України Відповідач сумлінно виконував свої зобов'язання за кредитним договором , проте із введенням на території України воєнного стану Відповідачем була припинена господарська діяльність, прибуток підприємством не отримується, надходження на рахунки виручки не відбувається, до того ж у період активних бойових дій в Харківському регіоні при пожежі складських приміщень було знищено товар на підприємстві відповідача. Додатково вказує, що нарахування позивачем процентів за користування грошовими коштами у розмірі 168019,22 гривень є безпідставним і незаконним, оскільки воно здійснено без врахування умов, які визначені сторонами у Додатковій угоді № 1 до Кредитного договору № 11528939000 від 23.12.2021 року. Позивачем за користування кредитними коштами встановлена процентна ставка для строкової суми кредиту у розмірі 11.9 % річних, для простроченої суми кредиту - у подвійному розмірі від ставки що діє для строкової суми основного боргу, проте як , на думку відповідача,за умовами Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору мала би бути встановлена Компенсаційна процентна ставка в розмірі 0,0 % річних до 01 жовтня 2023 року, а після - процентна ставка 3 % річних.

13.05.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ 12503), в якій наголошує на тому, що матеріали справи містять належні докази наявності у відповідача заборгованості за процентами, розмір якої наведений у позовній заяві, а також періоди такого нарахування. Наголошує, що відповідачем-1 у відзиві на позов загалом наявність заборгованості за Кредитним договором визнається.

Протокольною ухвалою від 22.05.2024 долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх.№12023 від 07.05.2024) та відповідь на відзив (вх.№12503 від 13.05.24); на підставі ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 12.06.2024 о 09:40.

10.06.2024 від позивача надійшла заява (пояснення) щодо обставин нарахування та сплати процентів за кредитним договором (вх.№15074), до якої додано також письмові докази.

Протокольною ухвалою від 12.06.2024 долучено до матеріалів справи письмові пояснення Банку (вх..№15074), а додані до цих пояснень докази не прийняті судом до розгляду на підставі п.8 ст.80 ГПК України; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2024 об 11:00.

Представник позивача у судове засідання 10.07.2024 не з'явився, разом із цим, у поданій до суду заяві позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглядати справу без його участі.

Представник відповідача-1 у судове засідання 10.07.2024 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки приймав участь у судовому засіданні 12.06.2024.

Правом на участь в судовому засіданні по суті 10.07.2024 відповідач-2 та відповідач-3 не скористалися, відзиву на позов не надали. Про дату, час і місце судового засідання повідомлялися відповідно до положень ГПК України. Втім, ухвали суду повернулися від відповідача-2 та відповідача-3 на адресу господарського суду з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвал по справі на адресу реєстрації відповідача-2 та відповідача-3, яка підтверджена відповідями Головного управлінням державної міграційної служби України в Харківській області та повернення цих ухвал з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача-2 та відповідача-3 у даній справі.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (далі по тексту також - Позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН" (далі по тексту також - позичальник, відповідач -1), укладено кредитний договір № 11528939000 від 23.12.2021 року з додатковою угодою №1 від 23.12.2021 року.

Предметом договору сторони узгодили, що Банк надає Клієнту Кредит у сумі 2 286 000,00 грн., а Клієнт зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку Кредит та сплатити плату за користування ним у порядку та на умовах, визначених Договором.

За умовами Договору Відповідач- 1 зобов'язався повернути кредит у повному розмірі в терміни та в обсязі згідно графіку погашення кредиту (додаток 2 до договору), але не пізніше 22.12.2023 року, та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій згідно умов п. 1.3. кредитного договору, розділу 4 додаткової угоди.

Згідно умов Кредитного договору за користування кредитними коштами встановлена процентна ставка для строкової суми кредиту у розмірі 11.9 % річних, для простроченої суми кредиту - у подвійному розмірі від ставки що діє для строкової суми основного боргу (п. 1.3 Кредитного договору).

У Додатковій угоді № 1 до Кредитного договору № 11528939000 від 23.12.2021 сторони визначили, що процентна ставка за нею є змінюваною. Позичальник погоджується, що застосування відповідного розміру процентної ставки за додатковою угодою визначена умовами цієї додаткової угоди та не потребує будь-яких додаткових письмових погоджень зі сторони Позичальника та внесення змін до додаткової угоди.

Пунктом 4.2. вищезазначеної Додаткової угоди №1 передбачено, що Банк здійснює нарахування процентів за користування Кредитом в розмірі Базової процентної ставки, з одночасним розрахунком розміру Компенсаційної процентної ставки як частини Базової процентної ставки. Позичальник сплачує проценти за користування Кредитом у такому розмірі:

- При дотриманні Позичальником всіх умов Програми та/або додаткової угоди, які є необхідними для отримання Позичальником державної підтримки, - у розмірі Компенсаційної процентної ставки; (Компенсаційна процентна ставка - частина Базової процентної ставки, яка згідно з умовами Програми та Додаткової угоди сплачується Позичальником за рахунок власних коштів)

- При недотримані Позичальником умов Програми та/або додаткової угоди, які є необхідними для отримання Позичальником державної підтримки, - у розмірі Базової процентної ставки; (Базова процентна ставка - розмір процентної ставки, що має бути сплачена Банку як плата за користування Позичальником кредиту, наданим йому Банком в рамках Додаткової угоди).

Підпунктом 4.3.6 Додаткової угоди №1 передбачено, що Позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі Базової процентної ставки:

- у випадку порушення Позичальником умов Програми; та/або

- у випадку встановлення Банком та/або Фондом фактів подання Позичальником недостовірної/неправдивої інформації, наслідком чого стало неправомірна участь Позичальника у Програмі;

- ненадання Позичальником інформації, яка є необхідної для отримання державної підтримки відповідно до умов Програми;

- використання Позичальником Кредиту не за цільовим призначенням;

- у разі, якщо Період відсутності коштів триває понад 6 місяців поспіль;

- у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат державної підтримки у випадку настання будь якої з подій: а) припинення фінансування Програми з боку держави б) прийняття нормативно - правових актів, обов'язкових до виконання Фондом, що унеможливлюють здійснення Фондом виплат державної підтримки, тощо.

Підпунктом 4.4.1. Додаткової угоди №1 Сума Компенсації, що підлягає сплаті Фондом за Кредитом, розраховується як різниця між сумою нарахованих Банком процентів за користування Кредитом протягом місяця із застосуванням Базової процентної ставки, та сумою нарахованих Банком процентів за користування Кредитом, визначеною з урахуванням вимог Програми та яка підлягає сплаті Позичальником за Кредитом (Компенсаційна частина процентів).

На дату підписання цієї додаткової угоди розмір Компенсаційної процентної ставки становить: 0,0 % річних.Ставка у розмірі 0 (нуль) процентів річних діє на період строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів пов'язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його відміни. Після їх скасування розмір Компенсаційної процентної ставки становить 3 (три) проценти річних. ( підпункт 4.4.2. Додаткової угоди№1).

Крім того, в забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника по вказаному кредитному договору була прийнята порука ОСОБА_1 (відповідач-2) та ОСОБА_2 (відповідач-3) згідно договорів поруки №287998 від 23.12.2021 року та №287999 від 23.12.2021 року.

За умовами п.1.1 договорів поруки поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржника (тих, що існують у теперішній час, і тих, що можуть виникнути у майбутньому, в тому числі на підставі окремих договорів, що можуть бути укладені в рамках Основного договору) щодо сплати:суми кредиту за Основним договором у розмірі 228 6000,00 грн; процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору; суми в розмірі, визначеному згідно з рішенням суду,якщо Основний договір буде визнаний недійсним у судовому порядку.

Відповідальність Поручителя за усіма у сукупності Основними зобов'язаннями обмежується сумою, що становить 3 429 000,00 грн. Строк поруки становить 12 років з дня укладення цього Договору (п.1.3, 1.4 Договорів поруки)

Відповідно до п.2.1 договорів поруки у разі порушення Основного зобов'язання відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною.

Факт належного виконання позивачем зобов'язань щодо надання кредитних коштів підтверджується наданою випискою за кредитним договором за період з 23.12.2021 по 16.02.2024.

Всупереч умов Кредитного договору Відповідач 1 не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, передбачений договором , а саме до 22.12.2023 року.

Станом на 16.02.2024 року заборгованість за кредитним договором становить 1826095,69 грн., з яких: 1641166,86 грн. - заборгованість за кредитом, 168019,22 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами, 16909,61 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін.

Згідно з приписами Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборот) або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір с обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з приписами ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У відповідності з ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі кредитних правовідносин та правовідносин поруки як похідних відносини на забезпечення виконання основного кредитного договору.

Дані правочини містять умови щодо надання кредиту та забезпечення зобов'язання порукою.

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитні кошти в сумі 2286000.00 грн, що підтверджується випискою за кредитним договором за період з 23.12.2021 по 16.02.2024.

Доказів перерахування заборгованості по кредиту ні відповідач-1 (позичальник), ні відповідач-2 та відповідач-3 (як поручителі за договором), до суду не подали.

Щодо посилань відповідача-1 на введення воєнного стану загалом, як обставини неможливості належного виконання зобов'язання за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 р., у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24.02.2022 р., ТПП підтверджувала, що зазначені обставини з 24.02.2022 р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим в установлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

13.05.2022 р. ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014 р., за кожним зобов'язанням окремо.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 зазначеного Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.

У ст. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 р. № 44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до ст. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 р. у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 р. у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 р. у справі № 913/785/17 наведено висновок щодо застосування ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого: ст. 14-1 цього Закону визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП; форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

При цьому, Верховний Суд неодноразово зазначав, що одне лише передбачене законом віднесення введення воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках карантину, надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо, унеможливлює виконання конкретного договору (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 р. у справі № 912/3323/20, від 03.08.2022 р. у справі № 914/374/21).

Також у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 910/9258/20, суд послався на раніше сформульований у цілій низці своїх постанов висновок, відповідно до якого: засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання зобов'язання.

У постанові Верховного Суду від 14.06.2022 р. у справі № 922/2394/21 зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Керуючись наведеними правовими висновками суду касаційної інстанції, при розгляді питань щодо форс-мажору наразі (як і раніше) суди виходять з того, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП.

При цьому, встановлюється наявність чи відсутність обставин форс-мажору саме для конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов'язок за договором.

Зважаючи на викладене, обставина введення на території України воєнного стану, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору, оскільки не має преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру, а необхідною умовою їх застосування є наявність причинно-наслідкового зв'язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили, тобто їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, в той час як відповідач-1 не довів об'єктивної неможливості виконання умов кредитного договору у зв'язку із введенням на території України воєнного стану.

Матеріали справи не містять сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які вплинули на реальну можливість виконання зобов'язань відповідача-1 саме за кредитним договором № 11528939000 від 23.12.2021 року.

З огляду на викладене, суд відхиляє посилання відповідача-1 на неможливість виконання ним обов'язку щодо вчасного повернення кредиту та здійснення оплати за його користування у зв'язку із воєнним станом (форс-мажорними обставинами).

Щодо нарахованої позивачем заборгованості за процентами за користування грошовими коштами у розмірі 168019,22 грн. та заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін у розмірі 16909,61 грн., суд зазначає наступне.

Відповідач-1 є учасником Програми «Доступні кредити 5-7-9%» яка затверджена Фондом в рамках повноважень, передбачених Порядком надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28 (зі змінами), програма фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва, до реалізації якої в якості уповноваженого банку залучений Позивач (Додаткова угода № 1 до Кредитного договору № 11528939000 від 23.12.2021 року) - далі - Порядок.

Пунктом 4.2. вищезазначеної Додаткової угоди передбачено, що Банк здійснює нарахування процентів за користування Кредитом в розмірі Базової процентної ставки, з одночасним розрахунком розміру Компенсаційної процентної ставки як частини Базової процентної ставки. Позичальник сплачує проценти за користування Кредитом у такому розмірі:

- При дотриманні Позичальником всіх умов Програми та/або додаткової угоди, які є необхідними для отримання Позичальником державної підтримки,

- у розмірі Компенсаційної процентної ставки; (Компенсаційна процентна ставка - частина Базової процентної ставки, яка згідно з умовами Програми та Додаткової угоди сплачується Позичальником за рахунок власних коштів)

- При недотримані Позичальником умов Програми та/або додаткової угоди, які є необхідними для отримання Позичальником державної підтримки,

- у розмірі Базової процентної ставки; (Базова процентна ставка - розмір процентної ставки, що має бути сплачена Банку як плата за користування Позичальником кредиту, наданим йому Банком в рамках Додаткової угоди).

Таким чином, на дату підписання Додаткової угоди №1 та Кредитного договору розмір Компенсаційної ставки становив 0,0 % річних.

Ставка у розмірі 0 (нуль) процентів річних мала діяти на період строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів пов'язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його відміни. Надалі Компенсаційна процентна ставка мала становити 3 (три) % річних, що передбачено підпунктом 4.4.2. Додаткової угоди. Постановою КМУ від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARSCoV-2» вирішено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно п. 14 Порядку уповноважений банк має право передбачити у кредитному договорі, укладеному із суб'єктом підприємництва, умову про застосування підвищеної (штрафної) процентної ставки за кредитом за невиконання суб'єктом підприємництва умов кредитного договору. Така підвищена (штрафна) процентна ставка за кредитом може бути встановлена уповноваженим банком виключно на період, протягом якого суб'єкт підприємництва порушив умови кредитного договору, та не може перевищувати максимального розміру базової процентної ставки більше ніж на п'ять процентних пунктів.

Зі змісту наданого відповідачем-1 до суду відзиву вбачається, що останній факт наявності у нього простроченої заборгованості за кредитним договором № 11528939000 від 23.12.2021 року у розмірі 1 641 166,86 грн. не заперечує.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків (Довідка-розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом та Довідка-розрахунок заборгованості за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін), які сформовані шляхом витягу з електронних облікових систем банку (балансу банку) нарахування заборгованості по процентам за користування кредитом (проценти за користування кредитом відповідно до ст. 1048 ЦК України) здійснювалось за ставкою 11,9 % річних до жовтня 2023 року та за ставками 7,0 та 4,9 % річних після відміни карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. При цьому при сплаті процентів вказується ставка 0,0 % річних у зв'язку із наданням компенсації процентів згідно вказаної постанови КМУ.

Нарахування заборгованості по процентам за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін (за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України) здійснювалось за базовою ставкою 11,9 % річних у зв'язку із нарахуванням цих процентів через порушення Відповідачем-1 термінів сплати кредиту.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд приходить до висновку про правомірність та доведеність заявлених до стягнення 168 019,22 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом нарахованих за період з 28.12.2021 по 22.12.2023 в порядку ст.1048 ЦК України та 16 909,61 грн. заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахованих за період з 11.03.2022 по 31.01.2024 в порядку ст. 625 ЦК України.

Відповідно ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості по кредиту грошових коштів з відповідачів на користь позивача доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Також з відповідачів на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН" (ідентифікаційний код 41478751, місце знаходження: 62310 Харківська обл., Харківський р-н, смт. Козача Лопань, вул. Прикордонна б.8), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв 2772009114, адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв 2945412934, адреса: АДРЕСА_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження - 04070, м. Київ,вул. Андріївська, буд. 2/12) заборгованість за кредитом 1 641 166 грн. 86 коп., заборгованість за процентами за користування грошовими коштами 168 019 грн. 22 коп., заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін 16 909 грн. 61 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН" (ідентифікаційний код 41478751, місце знаходження: 62310 Харківська обл., Харківський р-н, смт. Козача Лопань, вул. Прикордонна б.8) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження - 04070, м. Київ,вул. Андріївська, буд. 2/12) витрати по сплаті судового збору 9 130,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв 2772009114, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження - 04070, м. Київ,вул. Андріївська, буд. 2/12) витрати по сплаті судового збору 9 130,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв 2945412934, адреса: АДРЕСА_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження - 04070, м. Київ,вул. Андріївська, буд. 2/12) витрати по сплаті судового збору 9 130,48 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "18" липня 2024 р.

Суддя С.Ч. Жельне

Попередній документ
120453022
Наступний документ
120453024
Інформація про рішення:
№ рішення: 120453023
№ справи: 922/585/24
Дата рішення: 10.07.2024
Дата публікації: 19.07.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.07.2024)
Дата надходження: 26.02.2024
Предмет позову: стягнення коштів
Розклад засідань:
17.04.2024 12:50 Господарський суд Харківської області
22.05.2024 12:45 Господарський суд Харківської області
12.06.2024 09:40 Господарський суд Харківської області
10.07.2024 11:00 Господарський суд Харківської області
04.02.2025 10:00 Східний апеляційний господарський суд